Твір мініатюра на тему прості речі з яких складається моє життя
Ответы
Ответ:
У всесвіті неіснуючої комплексності та невпинної зміни є одна стала – прості речі. Вони є буденністю, незамітними каменями, на яких будується фундамент мого життя.
Перша проста річ – посмішка. Вона легка та дихає життям. Посмішка може змінити холодне обличчя на теплий зорепад, з'єднати незнайомих людей у витоки співчуття. Вона мов безсоння, яке розбуджує натхнення в серцях, надаючи сили подолати будь-які труднощі. Посмішка – це найпростіша річ, яка робить світ кращим.
Друга проста річ – слово. Слово має силу, яку не вгамуєш. Воно може як піднести до вершин, так і покликати до руїни. Кожне слово, яке ми произносимо, має значення, але часто ми його не помічаємо. В словах я знаходжу вирахування злету, підтримку під час спуску і звичайну, схожу на мене, повсякденну казку.
Третя проста річ – подяка. Моя вдячність має форму незвичайних квітів, полегшуючи важкість дарованої допомоги. Часом та життєва ситуація заставляють мене вдячнею думкою щодо дарованого резонансу. Уномовний дар цінності діє у серцях людей, розсіяних по всьому світу. У вдячності я відкриваю чарівність із останніх рядків казки.
Остання проста річ – любов. Вона є солью, що збалансовує смак існування, випромінюючи світло. Любов зводить нащадків допасової єдності та розуміння, дає силу тримати од миску до миски незручно покаяння. Вона не знає передісторії, чоловікові хвороби та бар'єри в серці. В любові я знаходжу справжність, щастя та непереборну радість.
Так, моє життя складається з подивних щоденних речей, але це саме їх простота додає глибини та значення. Посмішка, слово, вдячність, любов – ці прості речі надають моєму життю колір, наповнюючи його чарівністю та емоціями. Вони є моїм пристанем, незалежно від часів і просторів, що заглиблено проникають у кожен день мого буття.
Ответ:
незнаю
Объяснение:
хз