Предмет: Українська література, автор: yr2s5vff7c

Доведіть,що Тарас Шевченко не зневірився у своєму покликанні

Ответы

Автор ответа: alexeyenkonastia1
0
Тарас Шевченко, видатний український поет, художник і громадський діяч, пройшов у своєму житті багато випробувань та страждань, але ніколи не зневірився у своєму покликанні. Його творчість та життя свідчать про непохитну віру та відданість ідеям, які він висловлював.

Шевченко був засуджений до каторги за свої літературні твори, де він висловлював патріотичні та гуманістичні погляди. Перебуваючи в ув'язненні, він не тільки не втратив віру в своє покликання, але й продовжував творити вірші та малювати. Це свідчить про його нестримну творчу енергію і незламну віру в правду та справедливість.

Крім того, Шевченко був активним учасником громадських рухів і боротьби за права кріпаків та український національний рух. Його діяльність свідчить про те, що він вважав своє покликання боротися за свободу та гідність свого народу.

Отже, Тарас Шевченко залишився відданим своєму покликанню до кінця свого життя і своєю творчістю та діяльністю продовжував надихати та впливати на наступні покоління українців.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: sophige
ДАЮ 100 БАЛІВ, ТЕРМІНОВО
Виписати з тексту односкладні речення і зробити синтаксичний розбір кожного.

Cтеп

У пам’яті степ чомусь найчастіше постає в сліпучу спеку, коли марево прозорою рікою біжить по горбах, і небо аж біліє від власної світлості, а на ньому ніде ні хмарини. А на сон хилить, бо рано збудили, а сонце не рухається, бо ж літо, воно таке довге, та що там літо – тоді звичайний день тривав для нас цілу вічність!
Струмує повітря, тиша мліє, і ніде нікого. Спіймаєш коника-стрибунця і чуєш, як він, маленький, рветься в тебе крізь пальці своїм пругким, повним енергії тільцем, а ти, маючи безмежну владу над ним, над його життям і смертю, тримаєш це тріпотливе створіння й думаєш: пустити чи ні? Підкинеш його з долоні: живи! І зникне в житах твій зелений крилатий кінь щастя, що його тепер уже не зловити, хіба сам колись ізрине, нагадавши тобі про себе.
Зупинився, не рухається степовий час. Дрімає дорога, небом укрита. В небі ні хмарини, і наче янголи співають – все щось бринить і бринить. Чи то степ бринить нагріваючись?
Предмет: Математика, автор: Аноним