Предмет: Астрономия, автор: mikevskayasasha

15. Опишіть добовий рух Сонця на широті Одеси ( ф = 46°30) протягом року. 1. Опишіть загальний характер руху Сонця. 2. Зазначте дати весняного і осіннього рівнодень, літнього і зимового сонцестоянь; вкажіть екваторiальнi координати Сонця на ці дати. 3. Поясніть, як розрахувати висоту світи ла у верхній кульмінації на широті Одеси, розрахуйте висоту Сонця у верхній кульмінації на вказані дати. 4. Поясніть, що таке аналема і які причини її виникнення.​

Ответы

Автор ответа: boseerds
1

Ответ:

1. Загальний характер руху Сонця на широті Одеси (ф = 46°30) протягом року полягає в тому, що воно сходить на східньому горизонті, піднімається на південному напрямку до верхньої кульмінації, а потім сходить на західному горизонті. Це вказує на денний рух Сонця від сходу до заходу.

2. Дати весняного і осіннього рівнодень: Весняний рівнодень приблизно настає 20 березня, а осінній рівнодень приблизно 23 вересня. Екваторіальні координати Сонця на ці дати дорівнюють 0° східної довготи.

3. Для розрахунку висоти Сонця у верхній кульмінації на широті Одеси можна використовувати наступну формулу:

Висота = 90° - |широта - східна довгота|

Для весняного рівнодення: Висота = 90° - |46°30' - 0°| = 43°30'.

Для осіннього рівнодення: Висота = 90° - |46°30' - 0°| = 43°30'.

4. Аналема - це фігура в формі восьмипроменевої зірки, яка відображає різницю між сонячним часом (астрономічним часом) та східним часом. Причиною її виникнення є нерівномірний рух Сонця навколо Землі і вплив екваторіальної нерівності на сонячний день. Аналема має форму "восьмипроменевої зірки", оскільки вона представляє різницю між сонячним часом і гринвічським часом на кожному десятому дні в року.

Загалом, рух Сонця на широті Одеси підпорядкований руху Сонця від сходу до заходу і від півдня до півночі, з деякими варіаціями на різні пори року, які виникають через нахил Землі та її орбіту.

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: mdolinina22
Робота з писемним історичним джерелом!
Уривок з літопису «Повість минулих літ» .
В літо 1037 р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися й поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди й тішаться плодами глибокої мудрості… Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину… Запитання : 1. Яка сторона діяльності князя Ярослава висвітлена в тексті? 2. Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва? 3. Чи знаєте ви пам’ятки культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів? Назвіть їх.
Допоможіть будь ласка дам 30 балів.​
Предмет: Математика, автор: lilirovas