Предмет: Литература, автор: viktoryagutsol2201

Чи був Грицько справжнім другом для Чіпки? Відповідь обгрунтувати, посилаючись на текст​

Ответы

Автор ответа: roma213456
1

Відповідь:

Так, Грицько був справжнім другом для Чіпки. На це є кілька підстав.

По-перше, Грицько був єдиним, хто підтримував Чіпку в його важкій ситуації. Коли Чіпка був несправедливо засуджений, Грицько не повірив у його провину і намагався допомогти йому. Він приїжджав до Чіпки в тюрму, приносив йому продукти і гроші, а також намагався знайти адвоката.

По-друге, Грицько був поруч з Чіпкою в найважчі моменти його життя. Коли Чіпка втік з тюрми, Грицько був одним з перших, хто його зустрів. Він допоміг Чіпці сховатися і знайти роботу.

По-третє, Грицько був готовий піти на все заради Чіпки. Коли Чіпка став бандитом, Грицько не відвернувся від нього. Він продовжував бути його другом і допомагати йому.

Наприклад, у 18 розділі роману Грицько рятує Чіпку від покарання. Коли Чіпка вбиває пана Перелесника, Грицько ховає його у своєму селі. Він навіть готовий піти на самогубство, щоб захистити друга.

Звичайно, Грицько не був ідеальним другом. Він теж міг помилятися. Наприклад, він іноді був занадто імпульсивним і не завжди думав про наслідки своїх дій. Але в цілому Грицько був вірним і відданим другом, який завжди був готовий допомогти Чіпці.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: arinabelll2012
Предмет: Українська мова, автор: masunu646
301 Прочитайте речення, назвіть у них порівняльнi звороти. Поясніть їхню синтаксичну і стилістичну роль. 1. І життя було — як книга нерозкрита мiж долонь (Юрій Клен). 2. Еней, пожар такий уздрiвши, злякався, побілів як сніг (І. Котляревський). 3. А собаки, як шалені, закрутили дів- чину, стрибали вище голови, намагаючись лизнути її в самі губи (І. Багряний). 4. Не проганяю вже безсоння - думки, мов факели, горять (Г. Чубач). 5. З'єднався голос із струною. І так співають, мов ридають (Г. Чубач). 6. Когось шукали... В тем- ряві, як хорий, вогонь пожежі гарячково блимав, і переляка- но тремтіли зорі (Ю. Дараган). 7. Лиш, як крізь сон, майнуть крилаті вії і ніч очей з-під п'явок гострих брів,- і знову степ (Є. Маланюк). 8. Осіння ніч... Коротка, як і влітку... (Л. Мо- сендз) 9. Реве та стогне Дніпро у млi, земля здригається, як в трясцях... (О. Стефанович) 10. І шолом пломеніє, як жар, у промінні господньої слави (Юрій Клен). 11. Не зірвуться сло- ва, гартовані, як криця, у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки (О. Теліга).​