Предмет: Литература,
автор: romanivv2009
2.Дати розгорнуту відповідь. Традиції літописання в українській літературі (від доби Київської Русі до епохи бароко).
Ответы
Автор ответа:
0
Українська література має глибокі традиції літописання, які сягають ще з часів Київської Русі та розвивалися на протязі віків. Ось основні періоди та характеристики традицій літописання в українській літературі від доби Київської Русі до епохи бароко:
1. Доба Київської Русі (IX-XIII століття):
Початок літописання: Найважливішим літописним пам'ятником цього періоду є "Повість временних літ", що була створена при Київській Русі.
Характеристики: Літописці того часу фіксували події, пов'язані з князями та військовими походами. Літописи мали релігійний спрямування, оскільки були пов'язані із християнізацією Русі.
2. Доба Литовської та Польської домінанти (XIV-XVII століття):
Літописи Галицько-Волинської доби: Літописи цього періоду, наприклад, "Галицько-Волинський літопис", фіксували події в Галичині та Волині за часів Литовської домінанти.
Політичні та релігійні впливи: Літописці відзначали політичні та релігійні події, зокрема вплив римо-католицької церкви.
3. Доба Козацтва (XVII-XVIII століття):
Козацькі літописи: Розвивалися літописні tradyції серед козацької еліти. "Книга о Житії героїчномъ великомъ князі и батюшці нашемъ Киеве и всея Руси украинской" - це один з прикладів козацького літописання.
Вплив державницьких подій: Літописці відзначали важливі події, пов'язані із створенням Запорізької Січі та боротьбою за незалежність.
4. Епоха бароко (кінець XVII-XVIII століття):
Спадок після втрати незалежності: Після Переяславської угоди і втрати незалежності, літописання втратило свою популярність, але існували окремі спроби фіксувати події.
Культурний злет: Поширення барокових ідей про культуру та естетику також знайшло віддзеркалення в літературі, включаючи спроби продовжити традиції літописання в новому контексті.
Ці періоди в історії України визначались важливими подіями, які вплинули на літописання та літературу загалом. Літописання слугувало важливим засобом збереження історії та культурних цінностей українського народу на протязі століть.
1. Доба Київської Русі (IX-XIII століття):
Початок літописання: Найважливішим літописним пам'ятником цього періоду є "Повість временних літ", що була створена при Київській Русі.
Характеристики: Літописці того часу фіксували події, пов'язані з князями та військовими походами. Літописи мали релігійний спрямування, оскільки були пов'язані із християнізацією Русі.
2. Доба Литовської та Польської домінанти (XIV-XVII століття):
Літописи Галицько-Волинської доби: Літописи цього періоду, наприклад, "Галицько-Волинський літопис", фіксували події в Галичині та Волині за часів Литовської домінанти.
Політичні та релігійні впливи: Літописці відзначали політичні та релігійні події, зокрема вплив римо-католицької церкви.
3. Доба Козацтва (XVII-XVIII століття):
Козацькі літописи: Розвивалися літописні tradyції серед козацької еліти. "Книга о Житії героїчномъ великомъ князі и батюшці нашемъ Киеве и всея Руси украинской" - це один з прикладів козацького літописання.
Вплив державницьких подій: Літописці відзначали важливі події, пов'язані із створенням Запорізької Січі та боротьбою за незалежність.
4. Епоха бароко (кінець XVII-XVIII століття):
Спадок після втрати незалежності: Після Переяславської угоди і втрати незалежності, літописання втратило свою популярність, але існували окремі спроби фіксувати події.
Культурний злет: Поширення барокових ідей про культуру та естетику також знайшло віддзеркалення в літературі, включаючи спроби продовжити традиції літописання в новому контексті.
Ці періоди в історії України визначались важливими подіями, які вплинули на літописання та літературу загалом. Літописання слугувало важливим засобом збереження історії та культурних цінностей українського народу на протязі століть.
Автор ответа:
0
Традиції літописання в українській літературі мають глибоке історичне коріння та охоплюють значний часовий проміжок, починаючи від доби Київської Русі і до епохи бароко. Варто розглянути цю еволюцію наступним чином:
Доба Київської Русі (IX-XIII століття): Цей період відомий як "перша літописна доба" в українській літературі. Головною літописною пам'яткою цього часу є Повість временних літ, що складалася з різних рукописів. Вони відображали історію Київської Русі та події великого значення, включаючи діяльність князів та політичні відносини.
Доба пізнього середньовіччя (XIV-XVI століття): Літописи цього періоду були вплинуті зовнішніми факторами, зокрема польськими і литовськими впливами. Найважливішою літописною працею стала "Галицько-Волинська літопис". Тут з'являються нові жанри, такі як житії святих, а також більше уваги приділяється літературному оформленню.
Доба бароко (XVII століття): Перехід до бароко супроводився психологічним та емоційним збагаченням літописного мистецтва. Літописці використовували барокові елементи для вираження своїх почуттів і переживань. Однак, бароковий стиль також додав більше фікції до історичних подій.
Традиції літописання в українській літературі пройшли значний шлях від простих звітів подій до складних художньо оформлених оповідей. Цей процес відображає як зміну історичних умов, так і розвиток літературної майстерності українських літописців і письменників.
Доба Київської Русі (IX-XIII століття): Цей період відомий як "перша літописна доба" в українській літературі. Головною літописною пам'яткою цього часу є Повість временних літ, що складалася з різних рукописів. Вони відображали історію Київської Русі та події великого значення, включаючи діяльність князів та політичні відносини.
Доба пізнього середньовіччя (XIV-XVI століття): Літописи цього періоду були вплинуті зовнішніми факторами, зокрема польськими і литовськими впливами. Найважливішою літописною працею стала "Галицько-Волинська літопис". Тут з'являються нові жанри, такі як житії святих, а також більше уваги приділяється літературному оформленню.
Доба бароко (XVII століття): Перехід до бароко супроводився психологічним та емоційним збагаченням літописного мистецтва. Літописці використовували барокові елементи для вираження своїх почуттів і переживань. Однак, бароковий стиль також додав більше фікції до історичних подій.
Традиції літописання в українській літературі пройшли значний шлях від простих звітів подій до складних художньо оформлених оповідей. Цей процес відображає як зміну історичних умов, так і розвиток літературної майстерності українських літописців і письменників.
Похожие вопросы
Предмет: Математика,
автор: maksimka5955
Предмет: Математика,
автор: vadimzahar999
Предмет: Французский язык,
автор: gajdarovagula9
Предмет: История,
автор: smagulovadil47
Предмет: История,
автор: Аноним