самостійна робота на фото
Ответы
На початку осені, коли багряніють пишні чуприни кленів, студіє вода в річках та озерах і пливе на притомленою землею біле павутиння бабиного літа, вечоріє дуже швидко. Великі волохаті зорі сяють у височині лагідно й клишно. Їх так густо розсипано на небосхилі, що здається, ніби зорям тісно. Тож не дивно, коли якась із них не втримається й почне падати, прокресливши палаючий слід. Поспішай і загадай найпотаємніше бажання, поки зоря летить.
Але щоосені буває одна ніч, коли з неба сиплеться справжній зоряний дощ. Кілька годин оксамитову темряву над землею пронизують осяйні стріли так ясно, що аж відблискує довкола. Отакої неймовірно прекрасної ночі саме час мріяти та загадувати бажання, бо все збудиться.
А в сивої давнини зорі трималися на небі міцно, бо зруйнувати їх із місця можуть тільки найпотужніші людські емоції. Сбігали століття і якось само собою склалося, що найяскравіші мрії поєдналися з коханням і зорями. "Ти моя Зіронька ясна", - говорив юнак дівчині, і її серце завмирало від незбагненного щастя.