СРОЧНО
написати есе на тему "історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1817-1920рр"
Ответы
Объяснение:
Україна, як і багато інших країн, має довгу та складну історію боротьби за свою незалежність. З середини XIX століття і до 1920 року український народ вів боротьбу за свою свободу та самостійність. До цього періоду було присвячено так звану козацьку республіку – одну з форм організації українського населення. Україна завжди була землею з багатою історією та культурою. Але вона також завжди була землею, яка страждала від постійних завоювань та колонізації. Український народ не приймав такий стан речей і почав боротися за свою незалежність ще наприкінці XVIII ст. У 1817 році було створено Українське товариство патріотів, яке закликало до національної єдності та боротьби проти влади Російська імперія. Це був перший крок у напрямі української незалежності. У середині XIX століття боротьба українців була на піку. В 1863 відбулося масове повстання проти царського правління в рамках Польського повстання. Українські націоналісти приєдналися до цієї боротьби та їх вплив на національну самосвідомість лише збільшився. Незабаром після цієї події було створено Українське революційне братство – організація, яка вдосконалювала військові прийоми та координувала боротьбу проти Російської імперії. Але всі сили українців та їхня боротьба не зупинили репресії з боку імперії. Верхівка українського населення була або майстерно усунена, або відправлена на заслання. Але це не зупинило рух за незалежність. У 1917 році в Росії відбулася Лютнева революція і цар був повалений. Влада перейшла до рук тимчасового уряду, але й українці розуміли, що це не суттєво змінить їхню позицію. Тому на основі Українського революційного братства було створено Українську Центральну раду – орган, який став незаконним урядом Української Народної Республіки.Але це уряд було повалено наприкінці 1917 року більшовиками. Рух за українську незалежність не припинявся, і після Жовтневої революції розпочалася громадянська війна, в якій український народ знову виборював свою свободу. 1920 року Варшавський договір між Польщею та Росією підтвердив існування Української Народної Республіки, але наступного року Польща насильно приєднала більшу частину цієї території до своєї країні. Проте рух за українську незалежність не згас і заклав фундамент для успішнішої боротьби в майбутньому. Уроки боротьби українського народу за свободу та незалежність принесли їм кілька важливих моментів. По-перше, національна самосвідомість та єдність є найважливішими факторами у боротьбі за незалежність. Саме завдяки цьому боротьба за українську незалежність була можлива та тривала протягом тривалого часу. По-друге, опір насильству та безстрашність у боротьбі за мету – це основні принципи, які повинні дотримуватися тих, хто хоче свободи для своєї країни. Пожертви та вбивства супротивників – це це жалюгідні методи, які зрештою не призводять до бажаного результату. Зрештою, важливо розуміти, що незалежність – це не лише вогненна мова та маневри на полі бою. Це і ходіння на вибори, і участь у суспільному житті, і захист своїх прав та свобод у рамках закону. Боротьба за незалежність має бути різнобічною і всебічною, щоб досягти довгоочікуваного результату. На закінчення, історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1817-1920 роках є важливими джерелами для розуміння національної історії та нашого національного характеру Вони показують, що справжня свобода вимагає безлічі жертв і зусиль, і лише завдяки єдності та сміливості ми можемо досягти її. Ми повинні пам'ятати про наших предків та їх боротьбу за незалежність, щоб зберегти і зміцнити нашу свободу та незалежність у майбутньому.
СДКЛАЙТЕ ОТВЕТ ЛУЧШИМ ПОЖАЛУЙСТА!
СПАСИБО