Question

Розставте коми. Світить поле неозоре пряжею розшите. Чужим ножем краяний хліб не смакує. За горами гори хмарою повиті засіянi горем кровію политі. Пелюстками струшеними вишита струменiє стежка у траві. Палає райдужно довкола дощами скроплена земля. Стирчало вирване з землі коріння. І сосни сповнені живицею із віт янтарну гублять кров. Сосни ХИТНуться над ранком стривожені місячним сяйвом у сутінь облиті. Гора біля гори стоять разом в нiмi величі одягнені в смерекові ліси. Низькими хмарами підперта не спить Говерла. А з хмар розкритих широко і синьо несуть привіт весняні журавлі. Низько над землею носилися чимось заклопотані ластівки. ​

Answer 1

Світить поле неозоре, пряжею розшите. Чужим ножем краяний хліб не смакує. За горами гори, хмарою повиті, засіянi горем, кровію политі. Пелюстками струшеними вишита, струменiє стежка у траві. Палає райдужно довкола дощами скроплена земля. Стирчало вирване з землі коріння. І сосни, сповнені живицею, із віт янтарну гублять кров. Сосни хитнуться над ранком, стривожені місячним сяйвом,  у сутінь облиті. Гора біля гори стоять разом в нiмiй величі, одягнені в смерекові ліси. Низькими хмарами підперта, не спить Говерла. А з хмар, розкритих широко і синьо, несуть привіт весняні журавлі. Низько над землею носилися чимось заклопотані ластівки.