Предмет: История, автор: d52731106

3. Какую тактику ведения боя применяли тюрки? Приведите 2 аргументированных примера дам 50 баллов ​

Ответы

Автор ответа: quandaleeshkere
8

Тактика ведения боя у тюрков может различаться в зависимости от времени и конкретной группы или династии, но общие черты и стратегии можно выделить. Вот два аргументированных примера тактики, применяемой тюрками в разные исторические периоды:

1. Кочевая война и стремление к маневренности:

Тюрки были известны своей кочевой образ жизни, и их тактика ведения боя отражала эту особенность. Они часто использовали легкие и маневренные конницы, что позволяло им быстро передвигаться и атаковать противника из неожиданных направлений. Они предпочитали стрелковую тактику, стреляя из лука во время быстрых налетов, а затем быстро уходя от ответной атаки. Это давало тюркам преимущество в боях на открытой местности, где они могли использовать свою маневренность.

2. Осады и применение тяжелой кавалерии:

В более поздних периодах истории, такие как Османская империя, тюрки использовали более тяжелую кавалерию, такую как яничары, для осад и ведения более крупных сражений. Осады были важной частью их военной тактики. Они стремились окружить вражеские крепости, блокировать их снабжение и насаждать долгосрочную осаду, чтобы вынудить защитников капитулировать. В сражениях на открытой местности они также использовали свою тяжелую кавалерию, чтобы наносить удары и ломать линии противника.

Обратите внимание, что тактика тюрков могла меняться в зависимости от периода и исторических условий, и описанные выше примеры представляют общие черты их подхода к ведению войны.


d52731106: опо
d52731106: ⚽‍♀️️
d52731106: ⚽‍♀️️
d52731106: ⚽‍♀️️
d52731106: ⚽‍♀️️
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Visataliya
ПОМОГИТЕ пожалуйста скласти переказ на тему Пам'ятник "Богдана Хмельницького " ось текст

Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Визначною пам'яткою історії та культури є пам'ятник Богдану Хмель­ницькому в Києві. Це, по суті, єдине, що матеріально увічнює пам'ять про гетьмана. Могили його немає. Через сім років по смерті Хмельницького шляхетське військо захопило на якийсь час Суботів. Тоді й було навмисно викинуто з домовини кістки ненависного ворогам полководця. Безсилі пе­ремогти живого, вороги позбиткувалися з мертвого.

Ідею спорудження пам'ятника Богдану Хмельницькому вперше вису­нув у тридцяті роки минулого сторіччя видатний історик, перший ректор Київського університету Михайло Максимович.

Місце для встановлення пам'ятника вибране не випадково. Саме тут, на майдані проти Софійського собору, після перемоги під Пилявою та Збо­ровом зустрічали свого славного гетьмана кияни.

Роботу над пам'ятником було доручено славетному скульпторові Михайлу Микешину. Митець задумав багатофігурну композицію. Проте здійс­нити свій задум йому не вдалося через брак коштів.

Пам'ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї - біль­ше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п'єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь. Постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим.

Гарцює неспокійний кінь. Міцною й вправною рукою стримує його полководець. Впевнено тримається він у сідлі, силою налита його могутня постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву - символ гетьманської влади.

Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козаць­кий жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.

Та погляд приковує лице гетьмана - настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій у гордих очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за волю народу.

Ще здалеку пам'ятник вимальовується чітким силуетом на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що ви­сочіє неподалік.