153 Складіть мовознавчу казку про те, як застарілі слова приходи- ли в гості до неологізмів, чи про подорож слів іншомовного похо- дження. Або ж оберіть іншу тему: про культуру мовлення, терміни, професійні слова тощо. А чи могла б охорона пропустити просто- річні слова на свято до слів української літературної мови?
ПОМОГИТЕ СРОЧНО ДАЮ 25 БАЛОВ ПОМОГИТЕ ПЛИЗЗ
Ответы
Жили-були у землі Моволандії старенькі слова. Вони мріяли дізнатись, що ж таке ці неологізми, які так часто згадують інші слова.
- А що це за слова такі? - запитували вони одне одного.
- Ой, не знаю, - відповідало одне слово. - Але кажуть, що це молоді слова, які прийшли з інших мов і набули популярності.
- Давайте йти до них в гості! - запропонувала інше слово.
Так і почалась подорож стареньких слів до неологізмів. Вони вирушили через лінгвістичні поля та океани до країни Іншомовії.
Там слова зустрілися зі словами іншомовного походження та відкрили для себе непересічні нові ідеї та концепції. Разом вони вивчали одне одного і дізнавалися про різні лінгвістичні традиції та культури.
Сподіваючись зустріти неологізми, старенькі слова продовжували свою подорож крізь землю Іншомовії. Але, на жаль, неологізмів ніде не було видно.
Одного дня, коли вони засумували і готувалися повертатися до Моволандії, на золотий міст вийшов стрункий словник. Він пояснив, що неологізми - це новотворення мови, слова, які з’являються для опису нових явищ, технологій та ідей.
- Але, - продовжив словник, - неологізми не обов’язково є найкращими в мові. Старенькі слова мають свій шарм та вартість, а нові слова повинні бути використовані з розумом та згідно з потребами мови.
Слова глибоко задумалися. Вони зрозуміли, що кожне слово важливе і не можна оцінювати їх за віком чи походженням.
Повернувшись до Моволандії, старенькі слова розповіли іншим про свою неймовірну подорож і про важливість культури мовлення. Вони зрозуміли, що слід поважати і цінувати кожне слово - як старе, так і нове.
А охорона вже не змогла відмовитись припустити просторічні слова на свято до слів української літературної мови, адже вони теж були частиною нашої мовної спадщини.
Так у Моволандії всі слова почали жити разом у гармонії і поважати одне одного, доповнюючися та збагачуючи українську мову своєю єдністю.