Написати текст 3-4 речення про білого котик
Ответы
Казка про білого котика
Коли я була маленькою, батьки подарували мені біле кошеня. Я була найщасливішою дитиною у світі в той момент. Я назвала його Пушок. Я росла, разом зі мною ріс і він. Ми були разом завжди.
Коли погода була хороша, я садила Пушка в кошик на велосипеді й ми разом їхали в парк. Я стелила на траву строкатий плед і читала книжку, а він завзято ловив метеликів поруч зі мною.
Коли я вчилась, він залазив на поличку, що висіла над моїм столом. Якщо в мене щось не виходило, Пушок починав нявчати, бо він страшенно не любив, коли я сумую.
Бувала й така скрута, що взимку я лежала з сильною застудою, Пушок сидів весь час біля мого ліжка. Через ту застуду я була вимушена пропустити День народження моєї подруги, тож я заплакала. Пушок, побачивши мої сльози, кудись побіг. Я не звернула на це уваги. Аж раптом він прийшов і вистрибнув на моє ліжко. У своїх зубах він тримав м'ячик. Це була його улюблена іграшка з якою він ніколи не розлучався. Але не тоді! Він віддав мені свій м'ячик, свій скарб, щоб я не плакала. Мене це настільки розчулило, що я підвелась і міцно обійняла Пушка.
Разом ми спали й прокидались, сумували й раділи. Він був моїм кращим другом.
Але одного разу я прокинулась сама. Я не на жарт злякалась. Я шукала усюди: під ліжком, у шафі, за ванною, на поличках, але ніде його не було. Я вийшла на вулицю і глянула в небо та побачила... Побачила маленьку білу хмарку, яка була один в один, як мій Пушок. Такі ж короткі лапки, хвостик з завитком, довгі вуса. Це точно був він! Мій котик став хмаркою. З того часу, я щодня виглядаю у вікно та шукаю в хмарах мого котика.
Він був невеличкий пушнастий з блакитними очкама.
Котик ріс дуже швидко.
Коли він вже дуже виріс ми йому подарували лежанку.