твір на тему пісні літературного походження 100 балов
Ответы
Ответ:Пісня — це та незрівнянна сила, яка завжди була важливою частиною нашого життя. Від давніх часів і до сьогодення пісня супроводжувала нас у всіх аспектах нашого існування. Вона є виразом наших емоцій, спогадів, і мелодія, яка залишається в наших серцях назавжди.
Література, як і мистецтво загалом, завжди намагалася відобразити цю потужну силу в словах. Поети, прозаїки та піснярі використовують пісню як інструмент для вираження своїх думок, почуттів та ідеалів. Пісня стала невід'ємною частиною літературного світу.
Що робить пісню такою особливою? Це її здатність до враження наших душ, вона може підняти настрій, або навпаки, розчулити. Пісня може розповідати історії, висловлювати протести, передавати почуття кохання, втрати, радості та смутку. Вона є мовою, яку розуміють всі, незалежно від мови, якою вони розмовляють.
Література, яка виникає з пісні, надає їй вічність. Коли ми читаємо поезію або прозу, яка була створена під впливом пісні, ми відчуваємо магію слів і мелодій. Вони запускають уяву, дарують нові почуття і допомагають нам зрозуміти світ.
Таким чином, пісня — це найкращий доказ того, що література і музика завжди будуть взаємопов'язаними, і вони продовжать надихати нас, надавати сенс нашому життю і робити його більш яскравим.
Ответ:
З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.
Ми знаємо так докладно античну історію, історію Римської держави, бо її оспівали славетні поети — Гомер, Овідій, Вергілій. Наша ж історія, як сказала Ліна Костенко у романі "Маруся Чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, піснями". Так, і піснями. А нашими Гомерами були народні співці — кобзарі. До нас дійшли імена найталановитіших із них. Це Остап Вересай, Федір Кушнерик, Євген Мовчан...
У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. Народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень. Найталановитіші з них — полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський.
Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі.