Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал" (далі – ТзОВ) через недопоставку йому за договором 10 електромоторів у першому кварталі 2019 р. звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з постачальника неустойки та збитків. Господарський суд, зазначивши, що позов про стягнення неустойки і збитків було заявлено у травні 2020 р., у позові відмовив у зв'язку з пропуском строку позовної давності. ТзОВ оскаржило рішення суду, посилаючись на те, що, по-перше, воно неодноразово вимагало від постачальника (у грудні і лютому) добровільної сплати неустойки і збитків, і 10 березня 2020 р. відповідач обіцяв до 1 квітня їх сплатити. По-друге, строк позовної давності по стягненню збитків не сплив.
Чи правомірні доводи позивача?З якого моменту починається перебіг позовної давності? Своє рішення обґрунтуйте з посиланням на закон і судову практику.
Ответы
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Велика Палата Верховного Суду визначила, що позовна давність — це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
Початок перебігу позовної давності визначається моментом, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.
Враховуючи це, доводи ТзОВ можуть бути правомірними. Якщо ТзОВ неодноразово вимагало від постачальника добровільної сплати неустойки і збитків, і постачальник обіцяв їх сплатити до 1 квітня 2020 р., то це могло б перервати перебіг позовної давності. Однак кінцеве рішення залежить від конкретних обставин справи і повинне бути прийняте судом.