Досягнення арабів у освіті, науці, літературі та архітектурі
Ответы
Ответ:
Народи, які входили до складу Арабського халіфату, створили унікальну культуру, яку умовно називають арабською. Спільною ознакою цієї культури була арабська мова.
Найбільший внесок араби здійснили в розвиток різних наук та мистецтва. В ісламі пізнання вважається чеснотою, тому освіта й наука в Арабському халіфаті всіляко підтримувалися. Саме завдяки перекладам на арабську мову європейці познайомилися з текстами в арабських перекладах були збережені і дійшли до європейців праці античних вчених та мислителів, зокрема Аристотеля, Гіппократа, Евкліда, Птоломея та ін., котрі знищувалися християнством як язичницькі. Поширенню знань сприяло те, що у VIII ст. араби навчилися в китайців виготовляти папір.
У великих містах існували вищі школи та величезні бібліотеки, при яких працювали переписувачі. Особливою шаною користувалися каліграфи – особи, які вміли красиво писати. Вони винайшли різні види красивих почерків. Арабська каліграфія стала мистецтвом зображення слова. Її використовували не лише у письмі, а й в розписі порцеляни, на монетах, в оздобленні килимів та тканин, стін мечетей та в інших художніх цілях.
Арабські математики перейняли в Індії десяткову систему числення та цифри (нам відомі як арабські), створили алгебру, зробили низку значних відкриттів у геометрії. Успіхів було досягнуто і в астрономії: араби відкрили чимало зірок, склали карту зоряного неба, визначили окружність земної кулі. Використавши праці античних вчених, араби розвинули медицину, дослідили лікувальні властивості багатьох рослин і мінералів.
1. Арабська каліграфія
4376 ММММСССLХХVІ
Запис числа 4376 римськими та арабськими цифрами
Поміркуйте, чому саме арабські цифри використовуються в математиці, а не римські.
Арабські мандрівники відвідали багато країн та зробили їх детальні описи. Для далеких мандрівок вони споруджували надійні кораблі, робили детальні карти, навчалися виготовляти точні навігацій прилади.
Арабська карта ХІІ ст.
Чимало тогочасних творів арабської літератури увійшли до скарбниці світової культури. Особливо популярними були поетичні твори, короткі повчальні оповідання та збірки казок. Всесвітньо відомими є поема Фірдоусі «Шах-наме» («Книга царів») та збірка казок «Тисяча та одна ніч».
1. 2. 3.
1. Сторінка з книги «Шах-наме».
2. Сторінка з книги «Шах-наме». Початок XIV ст.
3. Сторінки з манускрипту Галлана, найстаріший текст «Тисяча й однієї ночі». Арабський рукопис з Сирії. XIV ст. Зберігається в Національній бібліотеці в Парижі
Великої майстерності досягли арабські архітектори. В часи Арабського халіфату зводилися нові чудові міста, величні мечеті, палаци, університети та школи.
Мечеть – будівля, в якій збираються на молитву мусульмани, стає важливою та ошатною. Часто біля неї будують спеціальну вежу (мінарет), з якої закликають мусульман до молитви. Оскільки іслам забороняє поклонятися зображенням, то споруди прикрашаються переважно різноманітними візерунками й орнаментами, каліграфічними написами з Корану.
1. 2.
1. Мечеть «Купол Скелі» в Єрусалимі (VІІ ст..) (сучасне фото)
2. Мінарет біля мечеті
Досягнення арабської культури мали значний вплив на Західну Європу. Чимало наукових знань та відкриттів потрапило до європейців від арабів.
Відповідь:Арабська наука на початку своєї історії розвивалась під впливом старогрецької науки і під впливом та у взаємодії з сучасною їй високорозвиненою наукою народів Середньої Азії, Закавказзя, Індії, Персії, Єгипту, СиріїДальший розвиток арабської науки зумовлювався потребами виробництва і військової справи, якій арабські завойовники надавали великого значення. Арабська наука, як і арабська культура взагалі, зосереджувалася в досить широкій на той час мережі освітніх закладів Шкільна освіта виникла після арабських завоювань, коли арабська мова поширилась як мова адміністрації і релігії. Початкові школи при мечетях (мектеби або кютаби) існували вже з 8 століття.Художню арабську літуратуру в перший, доісламський період (5— початок 7 століття) творили кочові племена арабів, а пізніше і арабізовані народи Спершу виникла проза — легенди, оповідання, пізніше — поезія; переходом до вірша була римована проза — «садж». Поетичні змагання допомогли виробити різноманітні складні віршовані форми.
Пояснення: