Реферат на тему Святослав хоробрий
Ответы
Ответ:
Святослав Ігорович (бл. 935 – березень 972) – Великий князь київський. Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику.965 року Святослав відправив хозарському кагану свое знамените історичне послання: “Йду на ви” (тобто “я йду на вас”). Хозарський каганат на той час займав чималу територію і представляв для Русі велику небезпеку.
Головна битва руської раті з хозарами сталася десь в низов’ях Волги, на підступах до столиці каганату Ітілю. Руси йшли туди на лодіях, а руська і союзна печенізька кіннота – вздовж берега Волги. Літописець просто говорить про перемогу князя Святослава: “Переміг хазар”. Далі князь Святослав повів своє військо вздовж берега Хвалинського моря на південь, до древньої столиці Хозарії міста Семендера.
Від Семендера військо Святослава продовжило похід по передгір’ях Північного Кавказу. По шляху були розбиті аланські й касожські раті. Святослав здійснив безпрецедентний для тієї епохи військовий похід, подолавши кілька тисяч кілометрів, захопивши цілий ряд фортець і розгромивши не одне сильне вороже військо.
його наказу у разі поразки не міг ховатися за кріпосними стінами. Удар пішого війська русичів був настільки сильний, що візантійська Армія стала відступати.
У такій критичній ситуаціі імператор Іоанн Цимісхий особисто повів в атаку кращу частину своєї армії. Раптом вибухнула сильна гроза, піднявся шквальний вітер і почалася злива. Візантійцям вдалося оточити руське військо, яке кинулося бігти до Доростола. Під час втечі, за даними візантійських літописів, загинуло 15 тисяч русів, проти 350 вбитих візантійців та багатьох поранених. Зрозумівши, що немає іншого виходу, князь Святослав на наступний день почав переговори з імператором Іоанном Цимісхієм.
Візантійці були раді такому виходу війни: русичі по своїй волі залишали Болгарію і йшли на Русь, забезпечені продовольством на зворотний шлях.
Повернення і смерть князя Святослава
Умови відходу руського війська з берегів Дунаю були почесними. Однак, перш ніж князь Святослав з’явився в гирлі Дунаю, в кочовища печенігів прибув повноважний посол візантійського імператора єпископ Феофіл. Він добре заплатив степовим вождям за напад на князя Святослава, який повертався на Русь.
Припливши на човнах на “острови Русів” у гирлі Дунаю, військо Святослава розділилося. Кінну дружину очолив воєвода варяг Свенельд, і вона рушила по степах і лісах на Київ. Воєвода Свенельд переконував Святослава: “Обійди, княже, пороги на конях, бо стоять біля порогів печеніги”. Але гордий воїн не захотів обійти небезпеку.
Пам’ять першого українського князя, який силою меча просунув кордони України далеко від сучасних, пережила його у віках