ТЕРМІНОВО дам 90 балів написати продовження "Притчі про блудного сина", уявивши, яким було подальше життя братів(орієнтовно 0,5 сторінки- сторінка).
Ответы
Відповідь:
"Притчі про блудного сина," включена в Лукування 15:11-32 у Новому Завіті Біблії, розповідає історію блудного сина і його батька. Син просять свого батька дати йому свою спадщину передчасно і відходить в далеку країну, де витрачає всю свою спадщину життям в розпусті і розкошах. Потім настає голод, і він змушений працювати в свинарні і навіть поїсти свинське животне кормлення.
Світла сторона цієї історії полягає в тому, що син розуміє свої помилки і вирішує повернутися до свого батька. Він повертається і висловлює жалість перед батьком, визнає свої гріхи, і батько його привітно приймає. Батько влаштовує свято і радіє поверненню свого сина, навіть відзначаючи це подарунками і святковим обідом.
Якщо ми уявимо, яким було подальше життя братів, то це може виглядати наступним чином:
Блудний син, після повернення до батька і виразу жалю, може почати нове життя, покликане до покаяння і зміни. Він, можливо, вчиться добрим діям і допомагає тим, хто потребує підтримки. Ця історія служить прикладом прощення і сприяє думці, що завжди можна виправити свої помилки, якщо є віра і рішучість.
З іншого боку, старший брат, який ледь докладав зусиль до пошуку свого загубленого брата, може вивчити важливість милосердя і співчуття. Історія нагадує нам про те, що ми повинні бути відкриті до прощення і милосердя до інших, навіть якщо вони робили помилки.
Таким чином, подальше життя братів може бути повчальним і вказівним, а історія служить як нагадування про важливість покаяння, прощення і милосердя.
іших притч Ісуса Христа. Міститься в Євангелії від Луки 15:11-32 Нового Заповіту. Сюжет цієї притчі, на думку багатьох учених та богословів, у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною та Богом. Син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога
Притча про блудного сина є дуже поширеним сюжетом багатьох витворів мистецтва.
І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався та сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...» І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!» І почали веселитись вони. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
І покликав одного з слуг та й спитав: «Що це таке?» А той каже йому: «То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бо ж здоровим його він прийняв». І розгнівався той і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: «Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...» І сказав він йому: «Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!»