Поляни, що жили особно, як ото ми сказали, були з роду слов’янського і назвалися полянами, а деревляни теж (пішли) від слов’ян і називалися деревлянами. Радимичі ж і в’ятичі (походять) од ляхів. Бо було в ляхів два брати — (один) Радим, а другий Вятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на (ріці) Сожу, (од якого) й прозвалися радимичі, а Вятко сів своїм родом по Оці; од нього прозвалися в’ятичі. І жили в мирі поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі (й) тиверці сиділи по (другому) Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю і було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні… (Усі племена) мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне — свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивність до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили (її) ввечері; а на завтра приносили (для її родини) те, що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, (і) їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і в’ятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я (було) в них перед батьками і перед невістками. І весіль не бувало в них, а ігрища межи селянами. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, — із якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як (це) роблять в’ятичі й нині. Сей же обичай держали і кривичі, й інші погани, не відаючи закону божого, бо творили вони самі собі закон… Відповісти на запитанн
Ответы
Що характеризує обичаї і закони різних племен?
У данному тексті розповідається про обичаї і закони різних племен, таких як поляни, деревляни, радимичі, в’ятичі, сіверяни, хорвати, дуліби, уличі та тиверці.
- Поляни мали тихий і лагідний звичай, поважали невісток, сестер та матерів, а невістки мали пошану до свекрів та діверів. У них був особливий весільний звичай, коли жених приходив ввечері, а на наступний день приносив дарунки для родини нареченої.
- Деревляни жили подібно до звірів, вбивали один одного, їли все нечисте. У них не було весіль, замість цього вони умикали дівчат коло води.
- Радимичі, в'ятичі та сіверяни також жили в лісі, їли все нечисте і мали срамослів'я перед батьками та невістками. Весіль також не було, замість цього вони збиралися на ігрища, на яких умикали жінок.
- Дуліби жили по Бугу, а уличі та тиверці по Бугу і по Дніпру. У них було багато обичаїв, але в тексті