Предмет: Литература, автор: wino63

СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА
Проілюструйте кожну ознаку балади як літературного жанру на прикладі твору Т. Шевченка «Лілея» ​

Ответы

Автор ответа: dimalarchenko123
2

Літературний жанр: "Лілея" - це класичний приклад балади, яка має конкретний жанровий характер.

Сюжетна лаконічність: У вірші висвітлено коротку, але напружену історію, де головний герой відправляється на війну.

Конфлікт: Конфлікт виникає між бажанням героя покинути дружину та йти на війну за свободу та обов'язком перед батьком і родиною.

Емоційна насиченість: Вірш наповнений почуттями героя, його внутрішньою боротьбою, страхом та патріотизмом.

Яскраві образи: Вірш створює яскраві образи героя, його дружини та військових подій.

Використання музичних елементів: Балада має музичний ритм, що допомагає передати емоційну насиченість та напруженість сюжету.

Моральний зміст: В "Лілеї" Шевченко висловлює ідею патріотичної саможертовності та готовності боротися за волю свого народу.

Всі ці ознаки допомагають "Лілеї" бути типовою баладою та ефективно використовувати жанр для виразного висловлення почуттів та ідей героя.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Треба переказати текст та написати переказане
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Оранта
Архітектура Софії Київської не може не зачарувати. Нікого не може
залишити байдужим і внутрішнє оздоблення храму: мозаїки, фрески,
різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого,
карнизи, колони.
Перлиною світового мистецтва є мозаїки Софії Київської. З’ясовано,
що над ними працювала артіль з восьми художників. 640 квадратних метрів
були заповнені майстрами упродовж трьох років.
Центральний образ собору – Марія-Оранта. Ця велика мозаїка виконана
особливо майстерно.
Чому образ Оранти винесений у храмі на чільне місце? Річ у тому, що
Марію-заступницю вважали захисницею Києва, як тоді казали “непорушною
стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис.
Діва Марія зображена на округлій угнутій стіні. Якби мозаїку із
зображенням Оранти можна було “розігнути” й перевести на рівну
площину, постать важко було б назвати ідеально пропорційною. Майстри
врахували, що зображення на угнутій площині здається меншим, ніж
насправді, тоді як на вигнутій назовні – більшим.
Образ Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Все тло він
виклав золотою смальтою, від цього постать Богородиці огорнута м’яким,
неяскравим золотистим сяйвом.
Обличчя Оранти серйозне, навіть суворе. Вона справді здається
непорушною, всесильною. Сині, бакитні, золотисті барви її вбрання надають
постаті урочистості. Обличчя здається рожевуватим. Самих рожевих
кубиків смальти на щоках, вустах, підборідді Богоматері не так багато. Але
тоненька червона смужка, якою обведено її уста, ніс, повіки й підборіддя,
немов зафарбовує сусідні кольори рожевістю. Обличчя від цього оживає,
його виразність посилюється.
Не втративши за дев’ять з половиною віків своєї краси, мозаїки Софії
Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва. (За Д.Степовиком; 235
сл.)