Question

3. Як просвітителі ставилися до усної народної творчості? Що важливіше для Гете як автора балади «Вільшаний король»: «дитячі» страхи й забобо- ни фольклору чи «доросле», раціональне сприйняття світу сучасним автором просвітителем? На які обмеження раціоналізму вказує сюжет балади?

Answer 1

Ответ:

позитивно

Объяснение:

Тому що уважали, що вона незвичайна i дуже лiрична

Answer 2

Просвітителі ставилися до усної народної творчості з певним розмаїттям поглядів. З одного боку, просвітителі вбачали цінність усної творчості у тому, що вона віддзеркалює життя та душу народу, його менталітет, традиції та історію. Вони прагнули збирати, аналізувати та оприлюднювати народні пісні, казки, легенди, які є джерелом народної мудрості та культурного надбання.

З іншого боку, просвітителі ставилися до усної творчості з критичним поглядом, намагаючись адаптувати її до раціоналістичних та просвітницьких ідей. Вони прагнули виділити та популяризувати у фольклорі раціональні, етичні, освітні аспекти, які сприяли б розвитку суспільства та освіти.

Щодо Гете та його балади "Вільшаний король", автор явно виявляв інтерес до народних мотивів, але одночасно й раціонально аналізував їх. Гете поєднав у своїй творчості як "дитячі" страхи та фольклорні елементи, так і "доросле", раціональне сприйняття світу. Він намагався зберегти загадковість та магічність казкових мотивів, але водночас адаптувати їх до більш складних реалій світу дорослих.

Сюжет балади "Вільшаний король" показує обмеження раціоналізму, оскільки спроба короля здійснити свою ідею стає невдалим експериментом. В результаті цього експерименту виникають несподівані та катастрофічні наслідки, що підкреслюють небезпеку безумної віри в раціональність та відсутність уважності до природних законів.