поміркуйте і поясніть чому тварина зображена на малюнку впадає назимк в сплячку ( температкра тіла при цьому може зменшуватися до 1,8)
Ответы
Ответ:
Вплив метаболізму на бігунів
Default (GPT-3.5)
User
Інтенсивність обміну речовин у спринтерів у забігах на 100 м становить 22 кВт, а в марафонців (на 42 км 195м) 1,6 кВт, що майже в 13 разів менше. Поясніть, який чинник впливає на обмін речовин у цьому прикладі. Чому чим довшою є дистанція бігу, тим нижчим є рівень метаболізму в бігуна? Чому тіло спринтера мускулисте, а марафонця - навпаки?
ChatGPT
Інтенсивність обміну речовин у спринтерів та марафонців залежить від кількох факторів:
Тип м'язових волокон: Спринтери мають переважно швидкокороткі м'язові волокна, які здатні генерувати велику силу протягом короткого часу, але швидко виснажуються. Марафонці мають більше повільнокороткі м'язові волокна, які спроможні працювати довший час, але з меншою інтенсивністю.
Тренування: Спринтери тренуються для коротких вибухових зусиль, тоді як марафонці - для тривалих видів фізичної активності. Це впливає на їхні м'язи та обмін речовин.
Аеробний обмін речовин: Під час марафону організм марафонця використовує аеробний обмін речовин, що більш ефективний та споживає менше енергії на одиницю часу порівняно з анаеробним обміном речовин, який використовується спринтерами.
Тому, чим довша дистанція бігу, тим нижчий рівень метаболізму, оскільки на довших дистанціях організм залучає більше аеробного обміну речовин, який менше інтенсивний. Спринтери мають мускулисте тіло, оскільки тренуються для швидких та потужних рухів, тоді як марафонці мають меншу м'язову масу, бо надмірна маса може б важити і сповільнювати на довгих дистанціях.
Зображена тварина, яка впадає в сплячку і має дуже низьку температуру тіла (1,8 градусів), може бути хижою зимуючою твариною, наприклад, білкою або лемуром. Такий стан їхнього організму є адаптацією до екстремальних зимових умов.
Це стосується феномену, відомого як гібернація. Під час гібернації тварина впадає в стан анабіозу, де її обмін речовин сповільнюється до мінімуму, і температура тіла може значно знизитися. Це допомагає їм вижити в умовах, коли доступ до їжі обмежений, а температура надто низька для активної діяльності.
Під час гібернації тварина переважно живе за рахунок накопиченого жиру в своєму організмі і не витрачає енергію на активну рухливість. Така стратегія дозволяє їм виживати в екстремальних зимових умовах, де ресурси обмежені.