Предмет: Право, автор: nastyadzaga20

Сказано - зроблено! Практичне завдання 5 Прочитайте те в яких описано звичаї українського народу, що мали правовий характер. Виконайте завдання у парах, групах чи колективно:
1. Визначте суттєві положення в кожному тексті.
2. Висловте свою думку щодо того, з якою метою встановлювалися такі звичаї, чи збереглися вони до наших днів.
3. Згадайте приклади з художньої літератури, де згадується народне звичаєве право.
Текст 1.
«Жіноче право» умовна сукупність звичаїв, норм та уявлень, що регулювали і забезпечували певні громадські й господарські права жінок. Хоча загалом жінка була залежною від чоловіка, все ж навіть в умовах патріархальної сім'ї вона зберігала певну самостійність і мала визнані народом права. входила B За звичаєвим правом, жінка мала особисте майно, що складалося з приданого, включаючи земельний наділ (материзну, яка не загальносімейне майно і успадковувалася по жіночій лінії) та набуте від продажу продуктів «бабського» господарства (дрібної худоби, птиці, яєць, молочних продуктів, борошна, овочів і фруктів, льону, полотна тощо). Дружина глави сім'ї не тільки виконувала якісь роботи, але й давала привід, тобто розподіляла їх серед інших жінок двору, повчала їх. Після смерті чоловіка, навіть при дорослих синах, вона часто ставала на чолі не тільки малої, а й великої сім'ї та повністю відповідала за економічну спроможність господарства і сплату податків. ​

Ответы

Автор ответа: lizzza186
3

У тексті 1 суттєві положення наступні:

"Жіноче право" - це сукупність звичаїв і норм, які регулювали права жінок у громадській та господарській сферах.

Підкреслено, що навіть у патріархальній сім'ї жінки мали певну самостійність і права, хоча загалом вони були залежні від чоловіка.

Зазначено, що за звичаєвим правом жінка мала особисте майно, включаючи земельний наділ та продукти "бабського" господарства.

Пояснено, що дружина глави сім'ї виконувала активну роль у господарстві, розподіляла роботи та була відповідальною за економічну спроможність господарства після смерті чоловіка.

2)Щодо цілей встановлення таких звичаїв, основною метою було забезпечити певну стабільність та функціонування сімей та господарств у спільнотах. Це було важливо для забезпечення життєвих потреб та безпеки членів сім'ї та громади в цілому.

Щодо збереження цих звичаїв до наших днів, вони залишаються живими у багатьох культурах та спільнотах. Однак у сучасному суспільстві змінилися економічні, соціальні та правові умови, і традиційні звичаї можуть бути переривані або змінюватися. Також важливо враховувати, що багато країн прийняли закони, що гарантують рівність прав чоловіків і жінок, що може впливати на традиційні стосунки в сім'ях та громадах.

3)Приклади з художньої літератури, де згадується народне звичаєве право, можуть включати такі твори, як "Горецький" Михайла Коцюбинського, де описано звичаї та традиції гуцульського народу, або "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, який розкриває соціокультурний контекст Польщі в 19 столітті, включаючи її звичаї і правові норми.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: kolesnikdiana795
1.Прочитай текст, склади алгоритм «Правила ведення суперечки».
Склади  план до нього. 

Мистецтво суперечки відомо здавна. Грецький філософ Зенон називав суперечку з метою переконання опонента тактикою розгорнутої долоні, а суперечку заради перемоги — тактикою стиснутого кулака.
Культура ведення суперечки виявляється в тому, щоб не вести полеміку з людиною, яка не компетентна у цьому питанні, і тоді, коли це недоцільно.
Сьогодні не доводиться встановлювати закони Всесвіту. Але суперечки повсякденно виникають і в XXI столітті. Дискусій неможливо уникнути, адже кожна людина на все має свою точку зору, іноді кардинально протилежну поглядам інших людей. А свої переконання треба відстоювати. Ось і народжуються суперечки.
Однак у сучасному цивілізованому світі пріоритети в мистецтві ведення спору трохи змінилися. Якщо в Античності мистецтво суперечки полягало в майстерності відстоювати власну точку зору, то сьогодні правила ведення спору спрямовані на те, щоб у полеміці не втратити істину і залишити стосунки сперечальників в межах пристойності.
Мистецтво вести суперечку ґрунтується на трьох простих правилах:
·                     розпитувати свого опонента;
·                     вести з ним бесіду;
·                     уважно вислуховувати його докази.
Вступаючи в суперечку, людина повинна знати, що її переконання можуть бути помилковими. Тому важливіше не доводити свою правоту, а уважно вислуховувати й аналізувати докази опонента.
Якщо під час монологу Вашого співрозмовника він торкнувся питання, яке Вам необхідно уточнити, Ви можете перервати його промову, коротко перерахувати свої докази або попросити його дещо Вам пояснити. Після того, як Ви висловитесь, слід нагадати опоненту, про що він говорив до того, як Ви його перебили.
Мистецтво вести суперечку полягає також і в умінні вибирати правильний тон дискусії. Інтонація голосу під час полеміки може бути різною: рішучої, ніжною, впевненою, м’якою. Але при цьому вона не повинна ображати Вашого опонента, принижувати його.
Перед тим як вступити в суперечку, необхідно точно визначити тему полеміки, її сенс і мету. Якщо знехтувати цим правилом, Ви витратите час даремно. Перш ніж почати сперечатися, корисно буде уточнити поняття, про які буде вестися мова у полеміці. Дотримання цього правила дозволяє уникати безглуздих ситуацій, коли суперечка виникає через те, що двоє по-різному розуміють значення одного і того ж слова.
Необхідно також усвідомлювати, що суперечка — це спосіб пошуку істини, а не можливість виплеснути негативні емоції на свого супротивника. Тому Ви повинні чітко визначати для себе, з якими доказами суперника Ви згодні, з якими — ні, і які викликають у Вас сумнів.
Вести суперечку слід ввічливо і стримано. Це покаже, що Ви вихована людина. Крім того, обґрунтовувати свою точку зору переконливіше за допомогою знань і логіки, а не за допомогою жестикуляції і буйства емоцій.
Якщо в ході суперечки було доведено, що Ваша думка помилкова, Вам необхідно визнати свою поразку.
Якщо в ході полеміки була доведена слушність Вашої думки, Ви повинні поводитися гідно, не демонструвати гордість і радість перемоги. Не знижуйте самооцінку свого опонента і не змушуйте його злитися чи ображатися.
На закінчення полеміки підбийте підсумки та оголосіть висновки, до яких Ви дійшли разом.
Предмет: Литература, автор: abenaika015
Предмет: Алгебра, автор: Аноним