Написати стислий переказ тексту "Ковальство"
ДАЮ 50 БАЛОВ СРОЧНОООООООО
Ответы
Ответ:З глибокої давнини людству відома професія коваля. Уявити українське село без кузні було неможливо. Чорна, задимлена, приземкувата, стояла вона на околиці самотиною. Але з ранку до вечора простували до неї люди: то коня підкувати, то плуга полагодити, то косу виклепати.
Здавна до ковалів сформувалося шанобливе ставлення. Їх вважали чарівниками, котрих навіть нечиста сила боялася, адже коваль міг порозумітися і з вогнем, і з вітром. Ось чому опікуном ковалів і ковальства став у прадавні часи став бог неба і вогню Сварог. Із поширенням християнства роль покровителів ковалів перебрали на себе святі Кузьма і Дем’ян. Вони, за народними переказами, вважалися першими ковалями на землі, які подарували людям плуг, молоток, цвяхи.
Майже в кожному селі була своя кузня. Душею кузні вважалася ковальська піч з горном. Через сопло вона з’єднувалася з міхом. «Роздувся, як ковальський міх», - жартували селяни над пихатими земляками. Центром кузні було ковадло, поруч з яким стояло корито з водою для гартування й охолодження виробів.
Щоб викувати, наприклад, серпа, коваль розігрівав до червоного кольору шматок металу в горні. Далі брав кліщами залізо, клав його на ковадло та бив по ньому молотом, надаючи потрібної форми. У народі казали: «Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує». В одній руці обценьки, а в другій – молот. Без нього коваль, як орач без плуга.
Часто ковалеві допомагав помічник-молотобієць. Удари і коваля, і молотобійця мали бути впевненими, стрімкими, влучними. Викувавши річ, її опускали в корито з водою для загартовування.
Ковальське ремесло, яке часто передавалося від батька синові, цінувалося досить високо. Звідусіль вели стежки до сільської кузні. Біля неї завжди юрбилися люди – сумувати ковалеві не доводилося. «Ковалику, ковалику, викуй мені щастя», - благала дівчина. І тут з юрби лунало: «Кожен коваль свого щастя!» Ці слова пошепки і з надією повторювали і дівчина, і подорожній, і всі, хто чекав своєї черги до коваля, і сам коваль…
Объяснение: