Предмет: Українська мова, автор: khristinamoysik

(1) Далеко за горою сiдало сонце.
(2) Рожевими гірськими кряжами стояли хмари за Дніпром
(4) Заплавні луки були рудi вiд дикого щавлю, наче взялися iржею.
(6) у блiдiй спецi липневого дня у випарах землі, що тьмяною млою вкривала обрії, хмара видавалася надто загрозливою.

Розділовий знак пропущений у реченні
A 1
Б 2
В 4
Г6
СРОЧНОООО ​

Ответы

Автор ответа: mdutka9
2

Ответ:

Г

Объяснение:

У блідій спеці липневого дня, у випарах землі, що тьмяною млою вкривала обрії, хмара видавалася надто загрозливою.

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: fhehe1930
«Культура України кінця 18 - першої половини 19 ст. арте 1. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ. 1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах їхнє історичне значення? джерел. у 1.1. «Ми певні, що в українській літературі з'явиться ще багато діячів, рівних Шевченковi талант але не буде вже ні одного, рiвного йому своїм значенням у справі нашого національн відродження: будуть великі письменники, але не буде вже пророків.» (Б. Грінченко) 1.2. «...Знаменитий Щепкін оповідав, що головно дякуючи пораді Квітки в Харкові виставлена була вперше Котляревського "Наталка Полтавка", раніше ще цензура одобрила її для театральни тора Репніна. Щепкін, родовитий українець, хотів дати її на свій бенефіс. Квітка дав йому ось вистав. "Наталка" перший раз дана була в Полтаві за спеціальним дозволом генерал-губерна яку раду: "Оголосіть яку-небудь стародавню п'єсу, а перед самим днем бенефіса зішліться на нездоровля якого-небудь актора і просіть, щоб для поспіху дозволили виставити "Натал Полтавку", твір уже дозволений для постави". І дійсно, сим способом харківці перший разпо бачили на сцені п'єсу Котляревського» (І. Франко). Kysrypo Vrosim non Чом 6. Заверш Перши Мих в) Васт 7. Які мі почат а) Ки 1.3. ..Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дiдусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину а вона, сердешна, тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трош- ки тее. а москаль дере собi за своїми, тiлько курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тiльки мріє. Отака моя картина» ( листа Т. Шевченка до Г. Тарновського). ​
Предмет: Қазақ тiлi, автор: 4wz9ff58hq
Предмет: Оʻzbek tili, автор: amirismailov227