Конспект по Багряний колір вічності
Ответы
Ответ:
Авторка книги «Багряний колір вічності» Наталія Гурницька добре відома читачам з її дебютного роману «Мелодія кави у тональності кардамону», який також було екранізовано.
«Багряний колір вічності» — третя книга письменниці. Це не продовження «кавової» трилогії, а зовсім інша історія, яка неодмінно зацікавить читачів, особливо якщо вони знайомі із героїнею роману «Кава з кардамоном» — Анною, адже Ірена у «Багряному кольорі вічності» — її правнучка.
Як зазначає письменниця, левова частка подій, описаних у романі, не вигадані, вони відбулися у житті однієї галицької родини.
Події нового роману розгортаються у місті Лева, у трьох часопросторах — у Львові сучасному, Львові часів Другої світової війни та передвоєнному. Перехрестя доль героїв роману не залишають читача байдужим, ваблять несподіванками.
На долю Ірени, окрім кохання, емоцій справжніх почуттів і щастя взаємності, випали жахіття війни, коловерть радянських репресій, заслання у далекий Казахстан, втрата рідних і близьких.
Попри всі випробовування та ціну, сплачену за щастя і любов, пані Ірена не зламалася і зосталася хорошою людиною, зберегла у собі світло добра і життєрадісне сприйняття світу. Вона набула здатності цінувати найпростіші речі.
Наталія Гурницька у своєму романі «Багряний колір вічності» на тлі буремних подій двадцятого століття знайомить читача з історією життя непересічної жінки, яка не тільки вистояла у моменти, коли надломлювалися не лише слабкі жінки, а й навіть найсильніші чоловіки, не просто боролася із обставинами, а при цьому зберегла здатність відчувати щастя і бути щасливою.
Як це вдавалося пані Ірені, читачі можуть дізнатися зі сторінок роману.
Твір складається із чотирьох розділів — чотирьох періодів життя головної героїні, які поволі, але плавно перетікають із одного в інший. Як і у попередніх книгах, авторка надає великого значення символізму та асоціативному ряду, що проявляється навіть у назві книги та розділів «Світанок нового дня», «Коли вечір заступає день», «Вечір завдовжки в ніч», «Після ночі приходить ранок».
Як бачимо, тут використано часові форми доби і психологічне сприйняття людиною ранку, дня, вечора, тоді як, приміром, у романі «Мелодія кави у тональності кардамону» сутність і семантичне наповнення кожного розділу передано за допомогою музичної термінології, що свідчить про обізнаність письменниці у темі та неординарність стилю.
Перегорнувши перші сторінки роману «Багряний колір вічності», зустрічаємося із жінкою досить поважного віку, яку спогади переносять у юність, і письменниця вправно вимальовує двох закоханих — панну Ірену та Павла — справжніх та надійних, таких, як «хліб чи земля, повітря або ж вода». Вони вперше кохали і щиро вірили у незмінність та вічність цього почуття.
Наталія Гурницька передає почуття героїв витонченими деталями, яскраво і водночас обережно, з особливим трепетом, ба навіть із присмаком суниць описує перший поцілунок закоханих, який закарбовується літнім багрянцем на скрижалях вічності.