Предмет: Қазақ тiлi, автор: anira01026082

• Написать аргументированное эссе, выражая согласие или не согласие данным утверждениям: «Қазіргі жастар уақытты жоспарлай ала ма?»/ «Уақыт –алтыннан қымбат» (100сөз) срочно помогите даю 50 баллов ​

Ответы

Автор ответа: horegamts
0

Ответ:

Утверждение: "Қазіргі жастар уақытты жоспарлай ала ма?" (Могут ли современные молодые люди планировать время?)

Утверждение: "Уақыт – алтыннан қымбат" (Время - драгоценнее золота).

Современная жизнь в Казахстане, как и во всем мире, ставит перед молодыми людьми множество вызовов и возможностей. Одним из ключевых навыков, который молодежь должна освоить, является умение эффективно планировать свое время. Утверждение "Қазіргі жастар уақытты жоспарлай ала ма?" подразумевает, что молодежь имеет возможность и обязанность планировать свое время. Я согласен с этим утверждением и хотел бы объяснить почему.

В современном мире у молодых людей есть доступ к огромному количеству информации и ресурсам, которые могут помочь им эффективно использовать свое время. Освоение навыков планирования и управления временем может помочь молодежи достичь большего успеха в учебе, работе и личной жизни.

Планирование времени также позволяет молодым людям находить баланс между работой, отдыхом и развитием. Это способствует сохранению физического и психического здоровья, что крайне важно в современном мире, где уровень стресса и конкуренции высок.

С другой стороны, утверждение "Уақыт – алтыннан қымбат" подчеркивает, что время - один из самых ценных ресурсов, который не подлежит возврату. Поэтому важно, чтобы молодежь осознавала эту ценность и использовала свое время разумно и продуктивно.

Таким образом, современные молодые люди действительно способны и должны планировать свое время. Правильное управление временем позволяет им добиваться больших успехов и сохранять баланс в жизни. Время - драгоценный ресурс, и умение им правильно пользоваться - ключ к достижению личных и профессиональных целей.


anira01026082: спасибо
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: akovenkopavel54
Як, за свідченням джерел, сприймали та оцінювали події січня 1918 р. мешканці Києва Прочитайте джерело, узагальніть, про що в ньому йдеться; з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події. Визначте, як автор ставиться до подій, про які розповідає; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про ці події, з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів. Документ 1 З «Київських спогадів» очевидця подій - відомого юриста й громадського діяча Олексія Гольденвейзера: «То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних комісарів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших "завоювань революції”, - скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в Четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Загалом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих - у руках Центральної Ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, попри всі старання українців довести, що вони - ті самі більшовики, це змагання "хто лівіший” закінчилось не на їхню користь... 26 січня... Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів - від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звідти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки... Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спалахували пожежі, і це справляло моторошне враження. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив. 26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одержання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків. Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вони були вже в Києві... Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош та інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини на чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти першими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці. ...Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, щоб подивитися на заморських гостей... Вигляд вони мали обвітрений, зморений і виснажений. Пригадайте правила опрацювання фрагментів історичних джерел. Проаналізуйте подане джерело відповідно до цих правил.​