Написати твір на тему "У музеї" (використати застарілі слова)
Ответы
Объяснение:
Коли передо мною, неначе спогад з віків, з'явився музей, моє серце стискається від захвату. Овиваючи будебарне вбрання, він манить мене своїми витонченими крилами, немов магніт притягує до себе.
Переступивши поріг з оковитою чималими каменями, відчуваю в собі хвилю невимовної тиші. Голоси минулого, пронизуючи простір цілим спектром вражень, будуть супроводжувати мене відтепер до кінця мого шляху в цьому світанковому місці.
Скрізь навколо мене оспівана творіння живопису, архітектури, скульптури, церковних реліктів та інших окам'янілих фрагментів. Заплетений мереживом ліхтарів, яскравих стель і дзеркальних стелюк, музей просто змушує мене уважніше придивлятися до кожного творіння, впускаючи в себе ледь вловимі нюанси й дрібниці, які розповідають свою власну, унікальну історію.
Тут, серед витонченого каменю, позолочених рамок малюнків та монументальних скульптур, немов наречена тихо прошептала свою докірливу правду мені один наріканий портрет. Щоб дізнатися його історію, читачеві належить стати пізнавачем, спостерігачем-охоронцем.
Аж раптом сильне почуття, наче апокаліпсис, здуло мене з ніг. У білосніжній сукні та багряних шатах завитав вітер, а із прозорою дзеркальною поверхнею посмішаються невмирущі премудрі портрети.
Затишок, який музей надавав, перетворився на чарівно-неповторну атмосферу, сповнену світлом золотих лампад і загадкових слідів минулого. Там, серед кам'яних перлинок давнього світу, я потрапив у казку, де головною декорацією були безкінечні пригоди і загадкові історії.
З перегляду на перегляд, з залу до залу, моя адмірація лише розквітала. Уплетеністю барв і фарб, розкішшю форм і ліній, від малюнка до малюнка, музей пропонував своїм відвідувачам екскурсію через час і простір, розставивши свої скарби на старовинних стійках.
Тому горно зупиняюся перед кришталевою вазою та оливковим віночком на картині, бо саме серед цих малюнків світимуть вогники надії та скрізь розладяться важкосилується серця.