Question

аналіз поезії

Прощавай, Уяво!
Прощавай, дорогий мій друже, дорога любове!
Я йду — і не знаю куди,
І що попереду жде, і чи зустрінемось знов;
Отож — прощавай, Уяво!
Але востаннє — дай мені озирнутися;
Годинник цокає у мені повільніше, тихіше,
Час іти у смеркання, серце ось-ось перестане битися.
Довго жили ми, раділи, пестили одне одного;
Чудово! Та пора розлучатись... Прощавай же, Уяво.
Тільки не квап мене.
Справді довго жили ми, спали, очищалися, достоту в одно злилися,
І якщо ми помрем, то помремо разом (так, залишимося
одним цілим),
І куди б не пішли — ми підемо разом, назустріч прийдешньому;
Може, нас це мине, і ми поговоримо, і пізнаємо ще щось,
Може, саме ти поведеш мене до справжніх пісень (чи не так?),
Може, дійсно, саме ти відкриваєш браму смерті, повертаєш ключ...
Отже, зараз
Прощавай... і привіт! моя Уяво​

Answer 1

Ось аналіз поезії “Прощавай, Уяво!” Волта Вітмена:

• Поезія є ліричним віршем, у якому автор звертається до своєї уяви, яка була його другом і любов’ю протягом життя.
• Автор висловлює свої почуття перед смертю, коли він має попрощатися з уявою, яка дарувала йому натхнення і радість.
• Автор також сподівається, що уява поведе його до нових світів і пісень, які він ще не знає, і що вони залишаться разом назавжди.
• Поезія має вільний віршовий розмір, без рими і ритму, але з повтореннями і анафорами, які підсилюють емоційний настрій.
• Поезія має багато образних засобів, таких як порівняння (годинник цокає у мені повільніше, тихіше), метафори (час іти у смеркання, серце ось-ось перестане битися), алегорії (уява - друг і любов), символи (вересовий трунок - національна гордість і таємниця), гіперболи (довго жили ми, спали, очищалися, достоту в одно злилися).
• Поезія висловлює тему творчості і смерті, ідею нерозривності духу і уяви.