цитати з твору "Захар Беркут" про Захара Беркута даю 20 балов !!! срочно !!!
Ответы
Відповідь:
1народ нужденний прибитий,понурий супроти чужих несмілий і дотепний.Кожен дбає тільки про себе,не розуміючи того що таким робом роздроблюючи їх,сили ослаблюється громада.2 коли Максим, трохи осмілившись, стиснув її ніжну, а так сильну руку, тоді Мирослава почула, як щось солодко защеміло їй коло серця, як лице її загорілось стидливим рум'янцем,- і вона спустила очі, а слово подяки, котре готове було вилетіти з її уст, так і завмерло на губах і розіллялось по лиці дивним чаром розгоряючого сердечного чуття.3.Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто.4. Життя лиш доти має вартість,- говорив він частенько,- доки чоловік може помагати іншим. Коли він стає для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-будь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!»6.
Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах.
Пояснення:джерело bookmate.com