Предмет: Русский язык, автор: mukabadinovameriam

96А. Прочитай существительные, определи их род Какие не изменяются? На какие глас из них изменяются, а какие ные оканчиваются несклоняемые существительные? Почем несклоняемые существительные так называются? Метро, эскалатор, кафе, такси, автобус, радио, шоссе, ма шина. 96Б. Составь с тремя несклоняемыми существительным словосочетания "сущ. + прилаг.". Запиши их. 07 Vyawи рол несклоняемых существительных до Опис ражают Текс
Пожалуйста помоги !!!!! срочноооо

Ответы

Автор ответа: rogzi0011
4

Ответ:Метро(средний род,не изменяется),   Эскалатор(мужской род,изменяется),кафе(средний род,не изменяется), такси(средний род , не изменяется),автобус(мужской род,изменяется),радио(мужской род,не изменяется), шоссе(средний род,не изменяется). Несклоняемые существительные так называются,потому что они никак не могут склонятся.

Объяснение:


rogzi0011: 55
erkanatsadvakasov87: спасибо
alhanbolatov111: што
Автор ответа: Naibova
0
ичдкдгстк
дчдчмдччфчфйфчььйфьйфчьфйфйьф
йги
грюйрй
рюкрйюреррртцвьцйьхфйь
Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: Аноним
50-Б СРОЧНО!!
Виписати із вірша " Співець" художні засоби: епітети, порівняння, метафори.
Текст:
СПІВЕЦЬ (1889)

Пишно займались багрянії зорі

Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі

Пісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом

Порання роса,

І усміхалась весняним привітом

Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, -

Барвою й пахом вродливиця пишна

Красила садок.

А соловейко троянді вродливій

Так любо співав,

Голосом дивним співець чарівливий

Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,

Що гасла вгорі,

Ще ж голосніше співав на вітання

Поранній зорі....

Вже пролетів, немов пташка зальотна.

Весняний той час,

Осінь холодная, осінь вільготна

Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, -

Година сумна; Місяць холоднее кида проміння;

Здалека луна

Пугача віщого крик - гук єдиний. Діброва німа.

Де ж соловейко? Де ж спів солов'їний?

Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,

Натхненний співець.

Вічно красує там рожа чудесна,

Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі,

Мій гаю сумний!

Кинув співець тебе в тузі та в горі,

Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.

Лиш в листі сухім

Вітер зітха, мов дріада сумує,

Із жалем глухим. Чом я не маю огнистого слова,

Палкого, чому?

Може 6, та щира, гарячая мова

Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю Ясна-голосна

Пісня, й розквітла б у рідному краю Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов'їні, І воля своя, -

Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!
Предмет: Геометрия, автор: moraulian1