Есе на тему мій мовний обов'язок
Ответы
Ответ:
Мова — основа твоєї мудрості, життєдіяльності, твоя духовна, психологічна, фізична сила, засіб зв’язку в сім’ї й з усім українським народом, запорука існування та утвердження народу. Рідна мова — найважливіший навчальний предмет, через який здобуваєш сукупність знань про Всесвіт.
Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за принади чи вигоди, а за те, що вона мати. Прищеплюй меншим ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов’язок не лише патріотів, а кожного громадянина України: “… кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу…” (М. Драгоманов).
Розмовляй рідною мовою — своєю і свого народу: найперше всюди, на всій території України; за межами України, скрізь, де її розуміють з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами та обов’язками заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали: це зрада своєї мови і народу. Зрадити рідну мову — це зрадити Бога, зрадити націю і Україну, зрадити всіх своїх предків, зокрема маму і тата. Зрікаючись рідної мови, ви втрачаєте опору у вашому житті, стаєте слабким духовно й інтелектуально, бо зрікаєтеся всіх інтелектуальних здобутків роду, нації, і, асимілюючись, ви починаєте з нуля. Чужа мова — це чуже джерело, яке спотворює твій національний світ, і ти стаєш чужинцем для свого народу: “…мовно винародовленого (що відрікся від рідної мови) уважай за духовно прокаженного” (І. Огієнко). Одна річ — знання чужих мов i володіння ними, інша — зрада рідної мови на користь чужої. А тому треба забезпечити трансформацію духовності і мови усіх їх пластів з одного покоління в наступне.