Тривале спілкування паразита й хазяїна стає
причиною того, що патогенність паразита
зменшується, а стійкість хазяїна збільшується. Це є
наслідком дії природного добору. Але зі сказом такий
ефект не спостерігається. Смертність настає
практично у 100% випадків (у разі, якщо не
застосовувати вакцинацію). Сформулюйте та
обґрунтуйте гіпотезу, яка пояснює цей факт.
Ответы
Відповідь:
Гіпотеза, яка може пояснити відмінності у патогенності та наслідках тривалого спілкування паразита і хазяїна у випадку сказу, може бути пов'язана з особливостями самого вірусу сказу і його впливу на організм.
Сказ - це вірусна інфекційна хвороба, яка викликає важкі ураження нервової системи. Сказовий вірус може мати властивості, які призводять до швидкого поширення та важких наслідків для хазяїна. Особливість сказу полягає в тому, що він може швидко просуватися до центральної нервової системи та спричиняти невиліковні ураження.
Ця гіпотеза вказує на те, що природний відбір може бути менш дієвим у випадку сказу через кілька факторів:
1. Швидкість розповсюдження: Сказ швидко розповсюджується у внутрішній системі хазяїна, і смерть може наступити до того, як інфекція зможе передатися іншим хазяїнам. Тобто, паразит не має необхідності зберігати хазяїна живим тривалий час, щоб продовжувати свій цикл розмноження.
2. Важкість ураження: Сказ завдає важких уражень нервовій системі, що може призвести до втрати здатності хазяїна передавати інфекцію іншим. Це важливий фактор, оскільки паразитам не завжди вигідно негайно вбивати свого хазяїна.
3. Вакцинація: За введенням вакцинації в практику здоров'я може статися вакцинаційний ефект. Вакцинація може забезпечити імунітет і запобігти важким формам сказу, тим самим руйнуючи ефективність природного добору на користь менш патогенних штамів вірусу.
Отже, гіпотеза полягає в тому, що особливості сказу, включаючи його швидку дію і важкість ураження, можуть призводити до високої смертності без впливу природного відбору на патогенність вірусу.