6. Про які події йдеться у фрагменті джерела? Де, коли вони відбувалися, чим завер-
шилися?
«Мужність солдатів похитнулася... Вигляд вбитих і поранених, відсутність С. Муравйова завда-
ли рішучого удару мужності повсталих чернігівців: вони, кинувши рушниці, побігли в різні боки.
Один ескадрон гусарів переслідував втікачів, які розсипалися полем; інший оточив офіцерів, які
залишилися на місці, що займала раніше колона, між пораненими і вбитими...» (І. Горбачевський)
7. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження історика.
«Динаміка селянського руху віддзеркалювала зростання активності народних мас. Проте ця
активність не набула організованих форм, була локальною, не мала чіткого антисамодержавного
спрямування. За цих обставин селянський рух був скоріше одним з проявів кризи у суспільстві,
ніж реальною силою, здатною вивести суспільство зі скрутного становища» (О. Бойко).
Ответы
Ответ:
У фрагменті джерела йдеться про події повстання чернігівців (повстання селян на Лубенщині у 1870-1871 рр.), які відбувалися у Чернігівській ґубернії на території сучасної України. Відсутність С. Муравйова, адміністратора ґубернії, та вигляд вбитих і поранених знімали мужність повсталих селян, що призвело до втрати солдатами морального духу. У результаті цих подій селяни почали розсіюватися і тікати, поки різні частини російської армії їх переслідували. Останнім реченням у фрагменті вказується на те, що одна частина армії оточила офіцерів, які залишилися на місці, а інша частина переслідує втікачів.
Твердження історика висловлене у восьмому пункті стверджує, що селянський рух набував активності, але не мав організованих форм і антисамодержавного спрямування. Історик стверджує, що селянський рух був одним з проявів кризи в суспільстві, а не реальною силою, яка могла вивести суспільство зі скрутного становища.
Для підтвердження або спростування цього твердження необхідні додаткові факти, які були б доступні в інших історичних джерелах або роботах вчених, що досліджували селянські рухи того періоду.
Объяснение: