Твір на тему клятва розбійниуької ватаги.ПЖ ПОМОГИТЕ ПОЛЕ ЗАВТРА НУЖНО ЗДАТЬ УЧИТЕЛЮ НА ПРОВЕРКУ!!!!!
Ответы
Ответ:
"Клятва розбійницької ватаги"
У глибині лісу, де ховаються темрява та небезпека, зібралась розбійницька ватага. Це були люди, відкинуті суспільством, зламані долею і голодом. Вони обрали шлях злочину, щоб виживати в цьому недоброзичливому світі. Але навіть серед таких людей були певні принципи, які вони дотримувалися. І ці принципи були виражені в їхній клятві.
Перед початком кожної небезпечної операції, коли розбійники збиралися під покровом ночі, вони складали клятву. Ця клятва була священною, вона зв'язувала кожного з них і вимагала вірності принципам розбійницького життя.
"Ми, розбійники, складаємо клятву перед темнотою цих лісів, перед силами зла, які нас оточують. Ми обіцяємо один одному, що залишимось вірними нашій ватазі та нашій справі. Ми покладемо свої життя в руки один одного, готові боротися за нашу свободу та здобутки. Ми присягаємо не піддаватися страху та зраді. Ми будемо брати з того, хто має забагато, і давати тим, хто має замало. Ми не підкоримося правилам того світу, що відкинув нас. Ми будемо жити вільними, хоча б це було і в межах цих лісів. Ми, розбійники, обіцяємо віддати свої життя заради ватаги, яка дає нам силу та надію. Це наша клятва, велика і незламна!"
Ці слова відбивали дух розбійницької ватаги. Вони були злочинцями, але вірили во щось більше, ніж просто злочини. Вони вірили в свободу, в справедливість, в взаємодопомогу. Ця клятва була їхнім невидимим знаком, що з'єднував їх у боротьбі з неправдою світу.
Але часом, серед темряви нічного лісу, коли зброя блищала і кров текла, ці принципи забувалися. Ватага могла розпадатися на окремі частини, кожна з яких мислила лише про свою вигоду. Тоді клятва ставала пустим звуком, а їхнє братерство розривалося на шматки.
Це були недоліки розбійницької ватаги. Вони забували, що їхня сила полягає в єдності і вірі один в одного. Іноді, тільки в найтяжчі моменти, вони згадували про свою клятву, про те, що їхнє об'єднання має бути сильнішим за будь-які індивідуальні інтереси.
Отже, клятва розбійницької ватаги була символом їхнього братерства та віри в свободу. Вона нагадувала їм про те, що їхні дії повинні бути зорієнтовані на справедливість і взаємодопомогу. Але часом, під впливом недоліків людської природи, ця клятва ставала порожньою, а ватага розпадалася. Тому важливо було завжди пам'ятати про ці принципи та братерство, що об'єднує розбійників. Тільки тоді вони мали шанс на перемогу над несправедливістю та злом.