Сочинение Дедал и Икар от лица Икара
Ответы
Ответ:Мій батько, Дедал, завжди був неординарним інженером та митець, який створював дива з пір'я, воску і дерева. І сьогодні він знову вражає мене своєю винахідливістю. Він створив апарат для нашого втечі від в'язнівського острова Крит, куди нас вигнали. Цей апарат виглядає неймовірно, але я відчуваю невпевненість та тривогу перед нашими спробами полетіти до вільності.
Батько попереджає мене: "Ікар, слухайся моїх порад. Не лети надто високо, бо сонце розтопить віск на твоїх крилах, і ти впадеш. Також не лети надто низько, бо вологий повітря може обволікти твої крила і ти знову впадеш. Тримайся поруч зі мною."
Моє серце б'ється швидше, коли я відчуваю спеку сонця і вітер, який віє навколо наших крил. Ми піднімаємося в повітря, і цей момент перетворюється на найкращий момент у моєму житті. Відчуття вільності і легкості, які дарує польот, надають мені нові сприйняття світу. Я дивлюся на землю з висоти пташиного польоту, і це захоплює мене.
Але згодом, коли я надто захопився, почав підніматися надто високо, і сонце стало вже занадто близько. Віск на моїх крилах розплавився, і я відчув, як вони стають важкими і нездатними до польоту. Засмучений та розгублений, я згадую батькові слова, але вже занадто пізно. Я падаю наземля, і попри всі мої спроби знову піднятися, це вже неможливо.
Моя доля закінчується тут, на березі моря, коли я впав і втопився. Моя остання думка - це бажання, щоб батько знайшов спасіння. Я навчився багато у цей короткий час польоту, але головне, що він мені дав, - це віра у власні можливості і мрія про вільну долю.
Моє життя закінчилося рано, але моя історія залишилася жити, нагадуючи всім про важливість міркування та пильності у важких моментах. Батько втратив мене, але його навчання живе далі, надихаючи інших досягати неможливого та мріяти про великі польоти.
Объяснение: