Предмет: Литература, автор: Miron345678

паспорт твору "Де Савур-Могила, широка долина"

Ответы

Автор ответа: rulezik228
1

Ответ:

Назва твору: "Де Савур-Могила, широка долина"

Жанр: лірична поезія

Автор: Павло Тичина

Рік написання: 1927

Опис:

У поезії "Де Савур-Могила, широка долина" Павло Тичина описує красу української природи. Він змальовує ландшафт західної України з пагорбами, полями і лісами, навколо яких текуть річки та потоки. Автор грається зі словом, обрисовуючи картини природи червоною кистю, яку пориви вітру розмахують.

Темою твору є відносини людини з природою, які є головною темою поета. Він відчуває нерозривну зв'язок між природою і людиною, бо від неї залежить життя людини. Поет хоче, щоб люди поважали та дбали про природу, щоб українські землі лишалися зеленими та родючими.

Твір "Де Савур-Могила, широка долина" є одним із найвідоміших творів Павла Тичини, який став символом української поезії 20-го століття.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: aircraft23
Прочитайте уважно § 5. Імперія Карла Великого та її розпад
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: 
Коли __? 
Що __? 
Хто __? 
Де __? 
Звідки ми можемо дізнатися про ___? 
Чому ___? 
Як ___? 
Який результат ___?

Параграф 5
Упродовж V–VI ст. Галлію (територію сучасної Франції) поступово опанувало плем’я франків, яке заснувало тут своє варварське королівство (власне, сучасна «Франція» походить від назви цього германського народу). Франкський король Хлодвіг (466–511) із роду Меровінгів охрестив своїх людей, чим залужив підтримку місцевої гало-римської знаті. Вірні Хлодвігу управителі, яких називали графами, володіли поліцейськими та судовими повноваженнями, відповідали за збір народного ополчення. Однак після його смерті королівство розпалося на чотири частини (Нейстрію, Аквітанію, Бургундію та Австразію), де правили його сини. Спочатку вони королювали одностайно, а тому змогли збільшити володіння; поширивши владу на схід, підкорили тамтешні племена, окрім фризів та саксів. Проте їхні нащадки втратили владу, за що прозвані «ледачими королями». Управління державою перебрали мажордоми («старші в домі») — вищі придворні особи Франкського королівства в VII– VIIIст. Вони порядкували від імені королів, за потреби змінюючи впертих з них на більш піддатливих. Це виявилося доволі легко. Рід Меровінгів розрісся, і завжди можна було знайти неповнолітнього претендента на владу, посадити його на трон та правити замість нього. Мажордоми часто сварилися між собою. Безкінечні війни всіх проти всіх ледь не знищили Франкське королівство.
1

Ситуацію врятував рід австразійських мажордомів. До нього належав видатний Карл Мартел (714–741). Він завдав поразки конкурентам, упокорив бунтівні германські племена тюрингів, баварів та алеманів, намагався їх християнізувати. Важливою стала перемога Карла над арабами в битві поблизу міста Пуатьє в 732 р. Зупинивши завойовників, він задумав реформувати військо. За зразок узяв арабську кінну армію. Оцінивши її бойові якості, вирішив комплектувати власну кінноту. Вартість коня, меча, списа, щита та обладунків одного воїна сягала вартості 40 корів! Звичайний франк купити їх не міг, тому Карл Мартел роздавав бенефіції (великі ділянки землі, надані у тимчасове володіння). Селяни та містяни, які жили й працювали на бенефіціях, передавалися новому власникові. Той, отримуючи прибутки, купував усе необхідне, а за це служив королю та захищав увірені йому території.
Наступником Карла Мартела став Піпін Короткий (751–768). Цей невисокий чоловік (мав зріст близько 135 см) блискуче володів мечем, але, що важливіше, мав сталеву волю. У листопаді 751 р. він оголосив себе королем. У такий спосіб династію Меровінгів усунули, а їхнє місце зайняли Каролінги, нащадки Карла Мартела. Римське духівництво підтримало нового правителя.