Предмет: Литература, автор: Аноним

Скласти діалог про календарно-обрядові пісні

Ответы

Автор ответа: youlixlep
1

Ответ:

Діалог про календарно-обрядові пісні:

Анна: Привіт, Олександре! Ти коли-небудь слухав календарно-обрядові пісні?

Олександр: Привіт, Анно! Так, я чув про них, але не дуже глибоко в них погрузився. Що вони передають?

Анна: Календарно-обрядові пісні - це спеціальні пісні, які пов'язані з різними святами і обрядами в різних культурах. Наприклад, українські колядки співаються під час Різдва, а тут, у нашому регіоні, є особливі пісні для весняних обрядів.

Олександр: Цікаво! А для чого саме вони використовуються?

Анна: Ну, вони мають кілька цілей. По-перше, вони допомагають утримати традиції та обряди живими, передаючи їх через покоління. По-друге, вони створюють атмосферу свята і радості під час обрядів. І, нарешті, вони часто містять важливі послання або навіть пророчества.

Олександр: Я зрозумів. Це цікавий спосіб зберігання культурних цінностей і об'єднання людей під час свят. Можливо, я повинен дізнатися більше про календарно-обрядові пісні.

Анна: Так, вони дійсно цікаві. Можливо, ми зможемо разом послухати якісь з них і відчути весь дух традиційних обрядів.

Олександр: Звучить чудово, Анно! Давай зробимо це.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: m80586758
ОЧЕНЬ СРОЧНО!!! Помогите пожалуйста!!!
Творче завдання. Уявіть, що ви отримали завдання від редакції дати відповідь на лист восьмикласниці.

Про що б ви хотіли їй сказати?

6. Орієнтований план переказу:

1. Лист восьмикласниці.

2. Що перешкоджає шанувати батьків.

3. Престиж родини.

4. У чому справжнє багатство сім'ї.

5. Спогади видатних людей про батьків.

6. Стався до батьків так, як хотів би, щоб діти твої ставилися до тебе

ВОТ ТЕКСТ
Якось до редакції журналу надіслала листа восьмикласниця. У ньому йшлося про те, що дівчина соромиться власних батьків: вони обмежені, неосвічені, не модно одягаються, неправильно наголошують слова «документ, кулінарія».

Протягом останнього року авторка листа жодного разу не вийшла з дому разом з батьками. Коли у школі призначають батьківські збори, дівчина навмисне не повідомляє про це батьків. Не вистачає, щоб учителі побачили, які вони «відсталі»!

Що ж перешкоджає дівчині шанувати людей, які дали їй життя? Наївно думати, що причиною є немодне вбрання чи неправильна вимова слів. Щось

тут глибше і важливіше. Що ж саме? Дорослішаючи, юнаки та дівчата починають серйозно замислюватися над своїм місцем у суспільстві нинішнім та майбутнім. У їхньому лексиконі з'являються слова «престиж» та «престижний». Особистий престиж пов'язується із

престижем родини.

Що ж таке престиж? Це громадська оцінка суспільної значущості людини.

До 14-15 років діти вже пережили вік безумовного прийняття всього, що оточує їх в отчому домі. Вони намагаються скласти оцінку поведінці членів сім'ї, їхнім характерам, моральним рисам. Їх починає цікавити становище батьків у суспільстві, їхні посади, ставлення до них співробітників, знайомих, сусідів. Якщо освіченість батьків, їхні досягнення визначаються й поважаються значним колом людей - це предмет особливої гордості дітей.

Та чи кожен чотирнадцятилітній спроможний зрозуміти, що посада й зарплата лише зовнішні вияви значущості будь-якої людини? Що справжнє багатство сім'ї не меблі й одяг, а духовна спорідненість, близькість між дітьми та батьками?Що справжній престиж визначається не наявністю або відсутністю автомобіля чи відеотехніки, а

душевною щедрістю, чесністю, безкорисливістю, трудолюбством рідних?

Толерантність у ставленні до найближчих людей не є виявом слабкого характеру. Толерантність результат розуміння життя й мудрості.

Чимало видатних людей залиши спогади про батьківський дім, про батьків та матерів. І що цікаво: виходить так, що у більшості непересічних людей були виняткові матері! Розумні, терплячі, лагідні. У чім тут справа? Очевидно, видатні люди тому й стали видатними, що мали досить розуму та спостережливості, аби в усьому вміти виділити головне, суть. У матері вони, насамперед, помічали самовідданість, цінували любов і її намагання зрозуміти власну дитину.

Кожне наступне покоління відрізняється від попереднього. Тому й кажуть у народі: «Стався до

батьків так, як хотів би, щоб діти твої ставилися до тебе».