Предмет: Українська мова, автор: Аноним

Спишіть, уставляючи пропущені букви та розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір 5-го речення.
1. Вірний приятель то най/більший скарб .
2. Вік прожити не поле п..р..йти .
3. Рідна мати моя ти ночей не доспала, ти водила м.не у поля край с..ла і в дорогу далеку ти мене на зорі прово.ала і рушник в..шиваний на щаст.я дала.
4. Недаремно в хр..стиянській колядці величаєт.я жінка сон..чком чоловік місяцем а діти зірон..ками.
5.Мабуть не/злічити всіх визначень сили й краси народного поетичного слова.

Ответы

Автор ответа: hosizoko
1

Ответ:

1. Вірний приятель - то найбільший скарб.

2. Вік прожити, не полягаючи.

3. Рідна мати моя, ти ночей не доспала, ти водила мене у поля край села і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя дала.

4. Недаремно в християнській колядці величається жінка сонцем, чоловік місяцем, а діти зіроньками.

5. Мабуть, не злічити всіх визначень сили й краси народного поетичного слова.

Синтаксичний розбір 5-го речення:

Складне речення, в якому головна частина - "Мабуть, не злічити всіх визначень сили й краси народного поетичного слова." В даному реченні присутня обставинна частина часу "Мабуть," яка вводить припущення, і головне підметова частина речення "не злічити всіх визначень сили й краси народного поетичного слова."

Похожие вопросы
Предмет: Физика, автор: lizashkvaruk12
Предмет: Математика, автор: sevinch9696
Предмет: Українська мова, автор: marizanazanoan2
.
ВПРАВА 196. Прочитайте речення. Підкресліть лише прості дієслівні присудки і визначте спо-
1. Скресання криги - завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах). 2. Все було
тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, що повер-
талася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у баранячі та вовчі шкури до п'ят (В. Малик).
3. Праця - це основа людського життя і культури (А. Макаренко). 4. Буду мріяти й жити на крилах
надій (Д. Луценко). 5. A Рось кипіла в кам'яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички
стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко). 6. Будуть груди пекти ті залишені в
полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко). 7. Вітчизна в нас одна
(М. Рильський). 8. Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема
до Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).