ДУЖЕ ТРЕБА БУДЬ ЛАСКА ‼️‼️
твір-мініатюра Чим історія Каїна і Авеля актуальна в 21 столітті
Ответы
Ответ:
Історія жертвоприношення Каїна і Авеля особливо актуальна для християн у часі Великого Посту. Піст, окрім обмеження себе у їжі, полягає також у смиренні перед Богом, у більшій довірі до Господа, у прийнятті своїх слабкостей і молитві до Святого Духа. Ще один вимір посту – примирення з іншими людьми і милосердя. Для цього однак треба зробити перший крок і визнати перед Богом свою неправоту, а інколи це зовсім не легко зробити. Гріх Каїна почався з браку розуміння того, яка жертва подобається Богові, почався із браку покори, з браку прийняття власної недосконалості і не бажання змінитися. В його думках народилось бажання бути кращим за Авеля. Це те, до чого постійно нас заохочує сучасне суспільство: будь кращим, будь першим, відсунь на задній план людей в твоєму оточенні, постав власні інтереси понад інтересами ближніх. Бог показує нам динаміку гріха, який поступово оволодіває людиною. Зло повільно, але впевнено огортає серце, якщо людина йому піддається. Брак покори переростає у злість, злість – у гнів, а в підсумку – у смерть. Бог знає, що Каїн може все ж таки стримати зло у собі, ще не запізно зупинитися. У хвилину найбільшої темряви Бог стоїть близько грішника і дає можливість перестати грішити. Хоча Каїн і грішить, Бог все одно з ним розмовляє, і Каїн чує Божий голос. Господь приходить і говорить саме з ним, із грішником, а не з праведним Авелем. Богові не байдуже, що буде з Каїном, як не байдуже і те, що буде зі мною, таким же грішником. Ми часто не розуміємо чому попри молитву і піст наше життя не змінюється, чому в ньому так мало Божої дії. Страх та відчуття самотності оволодівають думками, стають на перешкоді у молитві. Наше серце наповнюється нерозумінням, образою на Бога, який чує нашу молитву, а нам все-таки здається, що він десь далеко. Фрагмент з Книги Приповідок говорить Господь покірним дає ласку. Для того щоб наповнитись Святим Духом треба визнати, що ані моя жертва, ані молитва не є досконалими, але я все одно молитимусь, бо так само як молитва, важлива і покора мого серця перед Богом, яка є визнанням того, що Він має направляти мої кроки.
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2017/03/174483