Предмет: Литература, автор: k95181220

Напиши рассказ о персонаже, использу из былины. Тебе помогут вопросы: И выражения 1. Кто такой Илья Муромец? 2. Что рассказывает былина о его подвигах? 3. Как это ему удалось? 4. Благодаря каким качествам он стал любимым героем? 5. Как ему удалось победить Соловья-разбойника? 6. Докажи, что Илья Муромец – богатырь. - 7. Любит ли богатырь свою Родину? пожалуйста ответьте дам 100 балов​

Ответы

Автор ответа: Lookdery
0

Ответ:Илья Муромец – один из самых известных героев украинских былин и русских летописей, легендарный богатырь и защитник Русской земли. Былины и легенды об Илье Муромце рассказывают нам много подвигов и приключений этого героя, а также о его вкладе в защиту родины.

В былинах об Илье Муромце рассказывается о его многочисленных подвигах: он одолел драконов, боролся с разбойниками и преступниками, защищал крестьян от нападений врагов. Его слава как героя была обусловлена ​​его огромной силой, храбростью и справедливостью.

Илья Муромец стал любимым героем благодаря своему бесстрашному характеру, готовности рисковать своей жизнью ради защиты Семьи и соотечественников. Он был символом справедливости и мужества, готовым бороться с любыми постигшими Русь угрозами.

Одной из известных историй об Илье Муромце является его битва с Соловьем-разбойником. По легенде, он сумел победить эту злонамеренную птицу благодаря своей решимости и умным загадкам, которые отгадал.

Объяснение:

Таким образом, Илья Муромец - это символ силы, мужества и справедливости, глубоко любивший свою Родину и готовый принимать вызовы ради защиты своей родины и соотечественников. Он оставил незабываемый след в истории и культуре Украины и России как богатырь и защитник Русской земли.


alimansurniazbekov: нужно фразы из былины использовать а не просто текст
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: 07061979kl35
Визначити, до якого стилю належить текст. Охарактеризувати стильові ознаки в ньому. Поділити на абзаци (вмотивувати поділ). Зредагувати відповідно до чинних норм. Упорядкувати технічні параметри (шрифт, відступи тощо).

Зовнішня політика – це курс держави в міжнародних справах який специфічними засобами і методами забезпечує захист її суверенітету, незалежності, досягнення життєво важливих національних інтересів та цілей. Зовнішня політика грунтується на економічному, демографічному, військовому, науково технічному та культурному потенціалах держави. Геополітичне положення держави історично домінувало в виборі державою партнерів і розвитку взаємин з його противниками. Сутність і зміст зовнішньої політики змінюються залежно від внутрішнього становища держави та міжнародної обстановки. Зовнішня і внутрішня політика як дві грані єдиного процесу об’єктивно існують і взаємно залежать одна від одної. Формами традиційного здійснення зовнішньої політики є встановлення дипломатичних відносин або зниження їх рівня, припинення, розрив, оголошення війни під час загострення відносин між державами; відкриття представництв держави при всесвітніх і регіональних міжнародних організаціях або членство держави в них тощо. У переважній більшості сучасних держав існують спеціалізовані органи зі здійснення зовнішньополітичної діяльності та контролю за цією діяльністю: · міністерства закордонних справ (або зовнішніх відносин); · парламентські комітети з питань зовнішньої політики; · посольства і представництва у складі яких працюють фахівці з військових питань, питань економічного (торгові представники) і культурного співробітництва; · наукові й культурні центри за кордоном, що працюють під контролем посольств і представництв; · офіційні та напівофіційні місії. Зовнішня політика відображає внутрішньополітичну ситуацію в державі, спираючись на присутні ресурси і кадровий потенціал. Зовнішню політику розглядають у зв’язку із внутрішньою політикою держави. Внутрішня політика – діяльність державних органів, установ, правлячих партій спрямована на узгодження інтересів окремих верств населення країни, їх певне підпорядкування та можливе (за конкретних умов) задоволення забезпечення існуючого стану в суспільстві або цілеспрямоване його перетворення, забезпечення цілісності та взаємодії окремих сфер. Основна мета зовнішньої політики будь-якої держави полягає в забезпеченні її національних інтересів. Функціями зовнішньої політики визначено: економічну – посилення економічного і політичного потенціалу держави; захисну – виявлення потенційних джерел загрози і небезпеки та їх запобігання; інформаційно-представницьку – створення позитивного іміджу держави у світовому співтоваристві; регулювальну – створення сприятливих зовнішньополітичних умов для діяльності держави та збереження рівноваги в системі політичних зв’язків. Для реалізації зовнішньої політики держави використовують політичні (дипломатію), економічні (економічний потенціал країни), військові, інформаційно-пропагандистські заходи тощо. Кожна держава зобов’язана будувати зовнішню політику з огляду на власні інтереси та інтереси своїх партнерів. Зовнішньополітична мета історично конкретна і змінюється залежно від економічних, науково-технічних, внутрішньополітичних та інших факторів. Зовнішня політика будь-якої держави формується на основі багатьох факторів, зумовлених географічним розташуванням, історичними зв’язками і менталітетом нації, її релігійними, моральними та світоглядними особливостями.