Question

вопрос: З’ясувати стиль і тип мовлення.



Побачу цю ніжну, тремтливу дівчину-красуню, і наринають світлі спомини дитинства… Якось пішли ми з мамою на урочище, щоб запасти на зиму калинових кетягів. Ненька зупинилася біля куща над криницею і мовила : « Ось тут стояла колись наша хата» . Як тільки ми побралися з твоїм батьком, одразу й оселю заходилися зводити. Під осінь я висадила біля застільного вікна кущ калини. Чи то земля така родюча, чи тому, що поливала, тільки швидко розрослася. Соловейко на ній гніздо звив і щовесни нам оддячував піснями. Згодом, як ти мав з’явитися, тато з пагона змайстрував сопілку. Було таке повір’я, « якщо зробити з калини сопілку, у сім’ї неодмінно з’явиться син – продовжувач роду.» Так воно чи ні – суди сам. А коли переїздили, я ні за чим так не тужила, як за калиною… » Коли вже ув’язували в пучки ваговиті грона, мама попрохала : « Може б ти, синку, пересадив калину, щоб гарний спомин був тобі і мені?» За кілька днів у нашому городі вже світилися сизуваті пагони. Дбайливі мамині руки викохали їх, і невдовзі біля вікна зацвіла першим квітом калина. Завжди, коли я приїздив у гості до неньки, одразу ж нагадувала: «Ось глянь, яка красуня ! Тепер, коли довго тебе немає, я дивлюся на неї і згадую: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Немає вже мами, але є калина –мамина мудрість,​

Answer 1

Объяснение:

Стиль мовлення: Описовий, наративний.

Тип мовлення: Емоційно-особистий, оскільки автор ділиться своїми особистими спогадами і враженнями, розповідаючи про зв'язок з калиною та її символічне значення для нього і його матері.