Предмет: Українська мова, автор: anastasia60427

Срочно поможітьь даю 50 балів

Приложения:

Ответы

Автор ответа: arsen197355
1

Відповідь:
6. Правила подвоєння літер

Правило подвоєння літер в українській мові може бути пояснене наступними прикладами:

Правило 1: Подвоєння літери "р" після префікса "пере-":

приклад: перерахувати, переписати

Правило 2: Подвоєння літери "с" після префікса "роз-":

приклад: розсипати, розставити

Правило 3: Подвоєння літери "с" після префікса "з-":

приклад: зіскочити, зістрибнути

Правило 4: Подвоєння літери "д" після префікса "под-":

приклад: подружитися, подивитися

Правило 5: Подвоєння літери "т" після префікса "вит-":

приклад: витрусити, витягнути

Правило 6: Подвоєння літери "н" після префікса "вин-":

приклад: винняти, винести

7. Спрощення приголосних звуків

Українська мова має декілька груп приголосних звуків, в яких відбувається спрощення. Спрощення відбувається в наступних випадках:

Ускладнене сполучення "ст" спрощується до звуку "с":

приклад: стіл - [сіл]

Ускладнене сполучення "зд" спрощується до звуку "з":

приклад: здоровий - [зоровий]

Ускладнене сполучення "дж" спрощується до звуку "ж":

приклад: джинси - [жинси]

Ускладнене сполучення "дз" спрощується до звуку "з":

приклад: дзвін - [звін]

Ускладнене сполучення "тл" спрощується до звуку "л":

приклад: тліти - [літи]

Спрощення відбувається лише в усному мовленні і на письмі не позначається.

8. Вимова префіксів "пре-" та "при-"

Вимова префіксів "пре-" та "при-" визначається наступними орфоепічними нормами:

Префікс "пре-" вимовляється звуком [пре]:

приклад: претензія, прем'єра

Префікс "при-" вимовляється звуком [прі]:

приклад: пристрасть, приклад

Правопис цих префіксів визначається наступними правилами:

Префікс "пре-" пишеться з "е" перед приголосними та "є" перед голосними:

приклад: претендент, прекрасний

Префікс "при-" пишеться з "и" перед приголосними та "і" перед голосними:

приклад: приставка, приємний

9. Орфограми чергування приголосних

Орфограми, пов'язані з явищем чергування приголосних, можуть бути ілюстровані наступними прикладами слів:

Явище чергування [ж/з]:

приклад: жити - з'їсти, жовч - зовнішній

Явище чергування [ш/с]:

приклад: шибениця - сісти, шипіти - сипати

Явище чергування [ч/ц]:

приклад: чистити - цікавий, чепуритися - цап

10. Правопис слів іншомовного походження

Правопис слів іншомовного походження визначається наступними правилами:

Слова іншомовного походження пишуться згідно з орфографічними нормами української мови.

Часто вони вимагають збереження оригінального написання або адаптації до українського правопису.

Приклади слів для диктанту, які мають перевірити знання правила "дев'ятки":

1. Академія

2. Бібліотека

3. Концерт

4. Департамент

5. Факультет

6. Галерея

7. Інститут

8. Музей

Основні правила вживання великої літери:

1. Перше слово речення починається з великої літери.

2. Велика літера вживається у назвах осіб, місць, історичних подій, організацій, назвах книг, фільмів та інших творів мистецтва.

3. Велика літера вживається в назвах місяців, днів тижня та свят.

4. Велика літера вживається в словах, які виокремлюються для підкреслення їх важливості або особливого значення.

5. Велика літера вживається в скороченнях та акронімах.

Як переносяться слова з рядка в рядок?

При перенесенні слів з одного рядка в інший, необхідно дотримуватись наступних правил:

1. Перевірте, чи є в слові можливість перенести його. Якщо слово містить нерозривні частини, наприклад, префікси, суфікси або великі літери, то його не можна розривати.

2. Коли ви переносите слово, слід розділити його таким чином, щоб утворилися зрозумілі та логічні частини.

3. Зверніть увагу на правопис та синтаксичну коректність нових утворених слів після перенесення.

Поясніть, як ви розумієте слова з листа поета Василя Стуса: "Письмо з помилками то як невимиті руки чи зуби."

Ці слова з листа поета Василя Стуса можуть мати різне тлумачення, але основна ідея полягає в тому, що письмо з помилками можна порівняти з невимитими руками або зубами.

Можливо, поет мав на увазі, що так само, як невимиті руки або зуби є ознакою недбалості та неповноцінного догляду за собою, так і письмо з помилками може свідчити про неуважність або необережність письменника.

Ці слова можуть також виражати ідею, що недосконалість у письмі, як і в невимитих руках або зубах, є природною людською характеристикою. Поет може висловлювати свою думку про те, що навіть з помилками письмо є чесним і виражає індивідуальність письменника.

Загалом, розуміння цих слів може бути інтерпретоване по-різному, в залежності від контексту та особистого сприйняття.


anastasia60427: Ще потрібно 11/12/13 завдання
arsen197355: зараз буде
arsen197355: все, я доробив 11,12,13 завдання!
anastasia60427: Дуже дякую
Похожие вопросы
Предмет: Биология, автор: klayson323
Предмет: Литература, автор: podobinapolina
Допоможіть, будь ласка, визначити тему та ідею поезії Генріха Гейне:

Видіння дивне і жахне
Злякало уві сні мене.
І досі ще той сон лихий
В душі не відбринів моїй.
Здавалося мені, я йду,
Веселий, в світлому саду,—
Буяло все й цвіло навкіл,
Я радів, був повний сил.
Співали пташки голосні
Про щастя і любов пісні,
І сонце золоте з-під хмар
Вбирало землю в блиск і в жар.
Від ніжних квітів, свіжих тряй
Духмяний легіт повівав.
Все мерехтіло, все цвіло
Й свої скарби мені несло.
Квітучий край, казкова мить!
По мармуру струмок біжить,—
Красуня там, на бережку,
Полоще полотно в струмку.
Була уся її краса —
І золота важка коса,
І ніжні очі неземні
Такі чужі й близькі мені.
Красуня квапиться й співа,
Чудний мотив, чудні слова:
"Ринь, водичко, хлюпай, грай —
Полотно моє змивай".
Наблизився до неї я
Й прошепотів: "Красо моя!
Скажи мерщій, кому воно,
Це сніжно-біле полотно?"
Вона озвалась: "Зрозумій —
Це полотно на саван твій".
Я ледве те почути встиг,
Як все спливло з очей моїх.
Вже я у дикому гаю,
Мов зачаклований, стою;
В деревах чути вітру шум,—
Мовчу, дивуюсь, повний дум.
Глуха луна гуде навкруг,
Сокири чути дальній стук,—
Крізь хащі швидко з побіг
І вибивсь на ясний моріг.
На килимі зелених трав
Старий могутній дуб стояв;
Під ним з сокирою вона,
Моя красуня чарівна.
Удар лягає на удар,
Сокира блискає, мов жар,
"Ще удар! Блим та блись!
Скриню ми зробить взялись!"
Наблизився до неї я
Прошепотів: "Красо моя!
Задля якої це мети, *
Кому майструєш скриню ти?"
Вона озвалась: "Линуть дні!
Ти відпочинеш в цій труні".
Я ледь її почути встиг,
Як все спливло з очей моїх.
І я побачив — сірий луг
Холодний простягавсь навкруг,
І що зо мною — я не знав,
І темний жах мій не минав.
В тумані далі я пішов —
Здаля щось забіліло знов.
Підбіг і зупинився я —
Це знов вона, краса моя
Бліда й сумна, стоїть вона
І землю лезом розтина.
Не бачив я за всі часи
Такої грізної краси І
Красуня квапиться й співа,
Чудний мотив, чудні слова:
"Рий, рискалю, цей щирець,
Ширше, глибше — і кінець".
Наблизився до неї я
И прошепотів: "Красо моя!
Якого прагнеш ти кінця?
Навіщо яма тут оця?"
Вона озвалася в журбі:
"Могилу рию я тобі!"
Лиш це промовила вона —
Земна розверзлась глибина.
Коли я в яму зазирнув,
Холодний дрож мене струснув;
В могильну тьму, у ніч страшну
Я впав — і пробудивсь від сну.​