наукова діяльність Палладіна О.В.
Ответы
Ответ:
Першу свою наукову роботу О. Палладін виконав під керівництвом видатного фізіолога І. П. Павлова. Про результати цієї роботи під назвою «Образование искусственных условных рефлексов от суммы раздражений» Олександр Володимирович доповів 1906 р. на засіданні Товариства російських лікарів. Успішно розпочавши наукові дослідження в лабораторії І. П. Павлова, Олександр продовжував їх в університеті, в лабораторії М. Є. Введенського. Його робота «Явления возбуждения и торможения в рефлекторном аппарате при отравлении бруцином и фенолом», 1908 р. виконана під керівництвом Миколи Євгеновича, була удостоєна золотої медалі Петербурзького університету.
1909 р. О. В. Палладін блискуче закінчив університет. За рекомендацією М. Є. Введенського залишився на два роки для роботи при кафедрі фізіології тварин з метою підготовки до професорського звання.
1921 р. рада Харківського медичного інституту запрошує О. В. Палладіна завідувачем кафедри фізіологічної хімії та викладачем курсу фізіологічної хімії, а 1922 р. його обирають професором цієї кафедри, яку він займав до кінця 1931 р., тобто до переїзду до Києва. О. В. Палладін взявся до реорганізації кафедри. Дуже скоро замість курсу медичної хімії з’явився курс динамічної науки про хімію життя. Цей оригінальний курс лекцій, який він читав упродовж 1921-24 рр., був покладений в основу його підручника «Фізіологічна хімія» (1924 р.), що в подальшому (з 1938 р.) був перейменований як «Підручник біологічної хімії».
1921 р. з ініціативи О. В. Палладіна НКО УРСР організовує науково-дослідну кафедру фізіології, яку 1923 р. перетворено на науково-дослідну кафедру біохімії, й Олександра Володимировича призначають керівником цієї кафедри, де під його керівництвом активно проводять дослідження з біохімії м’язів, хімічної динаміки м’язового скорочення, стомлення та тренування, вивчення ролі креатину в усіх цих процесах.
1926 р. за видатні наукові досягнення О. В. Палладін обраний членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук (ВУАН) АН УРСР, йому присвоєно вчений ступінь доктора біологічних наук honoris causa. Він організує видання «Наукові записки Українського біохемічного інституту» – першого періодичного видання з біохімії в Україні і в СРСР, який 1934 року було перейменовано на «Український біохімічний журнал».