4. Наведіть факти, що свідчать про загострення ситуації у Франції в 1791-1792 рр.
Треба на сьогодні будь ласка
Ответы
Факты, которые указывают на эскалацию ситуации во Франции в 1791-1792 годах: В 1791-1792 годах ситуация во Франции значительно обострилась из-за нескольких факторов. Вот некоторые ключевые факты, которые указывают на эскалацию ситуации:1. Полет в Варенн: в июне 1791 года король Людовик XVI и его семья попытались скрытно бежать из Франции, надеясь добраться до Австрии и искать убежища у своего двоюродного брата, императора Леопольда II. Однако они были признаны в Варенне и вынуждены вернуться в Париж, где они столкнулись с дальнейшей критикой и пристальным вниманием со стороны Национального собрания и общественности. Это событие ознаменовало значительный поворотный момент в благосклонности монархии и еще больше подорвало власть короля.
Ссылка: «Французская революция» Альберта Матиеса ( 1922 )
2. Декларация Пильница: В августе 1791 года монархии Европы во главе с Австрией и Пруссией выпустили Декларацию Пильница, который осудил революцию во Франции и угрожал военной интервенцией, если монархия не будет восстановлена. Эта декларация усилила напряженность между Францией и Европой, что привело к более агрессивной внешней политике и усилению национализма во Франции.
Ссылка: "Европейские революции, 1789-1848" Дж. М. Томпсон ( 1959 )
3. Сентябрьские массовые убийства. В сентябре 1792 года радикальные группировки в рамках Национального собрания начали волну насилия против предполагаемых врагов революции, в результате которой погибло более 1000 человек, включая священников, аристократы и другие политические противники. Это событие стало поворотным моментом в революции, поскольку оно продемонстрировало готовность радикальных элементов использовать насилие для достижения своих целей.
Ссылка: «Террор во французской революции» Тимоти Такетта ( 1996 )
Эти события, наряду с другими, способствовали эскалации ситуации во Франции в 1791-1792 годах, ознаменовав значительный сдвиг в сторону более радикальной и насильственной политики в рамках революции..
1. Втеча короля Людовика XVI: У червні 1791 року король Людовик XVI спробував втекти з Парижа до Варшави, але був заарештований у Варенні та повернутий до Парижа. Ця спроба втечі створила враження, що король та інші роялісти діють проти революційних інтересів.
2. Активність роялістів: Відкрита підтримка роялістів та груп, які прагнули відновити абсолютну монархію, призвела до загострення конфлікту між революційними та контрреволюційними силами.
3. Зовнішня загроза: Війська коаліції з Австрії, Пруссії та інших країн здійснювали вторгнення на територію Франції. Ця зовнішня загроза стимулювала націоналістичні настрої та загострила конфлікт.
4. Розкол у революційних лагерях: Перші поділки між революційними силами виявилися, коли революційний уряд поділився на дві гілки: гірондисти та якобіни. Це привело до політичного конфлікту, який подальше загострився.
5. Велика хвиля протиреволюційних заворушень: У різних частинах Франції розпочалися протиреволюційні заворушення, включаючи Вендею, де виникла велика військова повстанська кампанія проти революції.
Ці факти разом із загальним відчуттям невпевненості та політичної напруги свідчать про загострення ситуації у Франції протягом цього періоду, що врешті-решт призвело до вибуху Революції 1792 року і подальших подій.