Предмет: Информатика, автор: polichka510

СРОЧНООООООО ПОМОГИТЕ МНЕ ЭТО НУЖНО СДАТЬ ДО 17.00.
ПОЖАЛУЙСТААААААА
СРОЧНОООООООЛО ДОПОМОЖІІІІІІТЬ
ПЛИИИИИИССССС
ДАМ 80 БАЛЛОВ​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Gam1281
0

Прикріпив файл з розв'язком.

Приложения:
Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: rccomfy4400
допоможіть скласти невеличкий план до цього тексту
Чоловік з ароматом кави

Про Юрія Кульчицького в Україні нині відомо небагато. Українець за походженням, він виконував роль військового аташе та перекладача у Відні. Згодом Кульчицький опинився в австрійській дипломатичній місії в Стамбулі й відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві 1683 року, яка фактично зупинила турецький наступ на цивілізовану Європу.

У Відні Кульчицький дістав неформальний статус героя. Як нагороду, крім будинку від магістрату й медалі від короля, рятівник отримав триста мішків кави. Каву залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали ці зернята кормом для верблюдів. «Полонені» верблюди кавові зерна їсти навідріз відмовлялися. Якби не вроджена підприємливість Кульчицького, кава могла б так і залишитися прикрасою якогось етногра­фічного музею австрійської столиці.

Проте Юрій Кульчицький не розгубився — відкрив кав’ярню спочатку тільки для власних приятелів, утаємничених у смак Сходу. Віденцям кава засмакувала. Не останню роль у цьому ві­діграла колоритна постать рятівника Відня, який засолодив гір­кий напій. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, осо­бисто частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. За переказом, саме експе­риментатор Кульчицький і винайшов напій, що згодом дістав італійську назву «капучино».

Невдовзі «на каву» до Кульчицького почала заходити місце­ва аристократія. До кави подавали й круаєани, за легендою, винайдені сусідом-булочником, намовленим до цього Куль- чицьким. Тоді круасани мали й символічний підтекст: у такий спосіб ласуни споживали імітацію турецького півмісяця. Зазви­чай відвідувачі вмочували їх у каву, що згодом стало навіть певною віденською традицією.

У Європі, як і в Туреччині, кав’ярні приваблювали всі верст­ви населення: політиків, комерсантів, творців і звичайних лю­дей. У кав'ярнях виникали нові форми соціальної взаємодії. Купці, фінансисти, страховики в пошуках місця для обговорен­ня спільної справи шукали альтернативу звичайним на той час зібранням.
Предмет: Геометрия, автор: Аноним