"Якими способами можна розвивати мистецькі смаки?"
Ответы
До проблеми формування художніх смаків учнів
У статті розглядається проблема формування художніх смаків учнів, аналізуються погляди вчених, пропонується власний дискурс даної проблеми
Проблема формування художніх смаків учнів є досить актуальною у наш час, коли літературна освіта покликана створити всі умови для інтелектуального розвитку особистості, здатної до самоосвіти й самореалізації. Великі освітні, розвивальні й виховні можливості літератури створюють всі умови для введення учнів у світ прекрасного, для виховання інтересу до художнього слова, потреби в читанні, для розвитку естетичних та художніх смаків.
Сучасні школярі повинні самостійно орієнтуватися в світі художньо-мистецьких цінностей, вміти вибирати для читання справжні мистецькі твори, оригінальні за змістом і формою. Але зрозуміти і оцінити їх зможе лише той учень, який володіє художнім смаком, тобто вмінням сприймати, переживати, оцінювати естетичне значення художніх творів і розвивати власні творчі здібності.
Художній смак характеризується тим, що проявляється у формі безпосередніх оцінок. Гарний художній смак означає здатність отримувати насолоду від справді прекрасного, потребу сприймати і створювати прекрасне в мистецтві. Необхідними передумовами гарного смаку є високорозвинуте естетичне почуття, вміння сприймати гармонію форми і змісту, бачити естетичну цінність творів, суспільних явищ. Формування художніх смаків людини є важливим моментом розвитку духовної культури суспільства. Розвинутий художній смак впливає на всю духовно-практичну діяльність людини. Тому формування художніх смаків вимагає певної самодисципліни і творчих зусиль, збагачує духовний потенціал особистості, наповнює життя людини високим смислом, робить її справді естетично вихованою, інтелігентною людиною. З метою конкретизації поняття "смак", у тому числі й "художній смак", вважаємо за доцільне викласти погляди вчених із цього питання. У трактовці поняття "естетичний смак" та "художній смак" нема єдиної думки. Більшість учених не відокремлюють поняття "художній смак" в певну категорію, відмінну від "естетичного смаку". Зокрема, у довіднику "Естетичне виховання" знаходимо таке визначення: "Естетичний смак – здатність людини за безпосерднім почуттям визначити естетичну цінність предметів і явищ дійсності та мистецтва. Щодо оцінки творів мистецтва естетичний смак називають художнім смаком. Як активний вияв естетичного відношення, смак відбиває властиві естетичній свідомості діалектичні суперечності суспільного й індивідуального (формуючись на основі суспільно-історичного досвіду, смак завжди є неповторно-індивідуальним за формою), раціонального і чуттєвого (розуміння оцінюваних предметів і явищ виражається в смаку в безпосередній емоційній реакції типу "подобається – не подобається")"[1:74]. Подібне тлумачення подає і УРЕ: "По відношенню до творів мистецтва смак естетичний виявляється як художній смак"[2:268]. Не розрізняється поняття "естетичний смак" та "художній смак" і в літературознавчому словнику-довіднику "Nota bene": "Естетичний смак – здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Естетичний смак спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто супроводжується інтуїтивним осяянням. Людина з розвинутим, сформованим естетичним смаком здатна самостійно орієнтуватися в мінливому світі художньо-естетичних цінностей, помічаючи серед них зародки нових тенденцій і явищ. Естетичний смак об’єктивізується не тільки в смакових оцінках (гарно, чудово, неповторно, розкіш і т.п.), а й в актах вибору і відбору художніх творів, яким вона віддає перевагу в конкретній ситуації. Історія літературної критики, переосмислення й переоцінки художніх творів з плином часу – це значною мірою історія зміни естетичних смаків"[3:253].
Таке ж формулювання знаходимо в "Кратком словаре по эстетике": "Смак естетичний – здатність людини розуміти і оцінювати естетичні особливості предметів і явищ природи, суспільного життя. Він відображає оцінку дійсності, всю багатобарвність естетичних цінностей з позицій вироблених у людини в процесі суспільної практики уявлень про прекрасне, потворне, комічне, трагічне тощо. У тих випадках, коли предметом цієї оцінки являються твори мистецтва, здатність цю називають художнім смаком" [4:28].