Предмет: Биология, автор: hfskhdludjhjLL

Кишковопорожнинні: характерні риси кишковопорожнинних, будова гідри, представники. помогите, даю 20 баллов ​

Ответы

Автор ответа: limbumbum
2
Основні характеристики цієї групи включають:

1. **Спеціалізовані клітини-колишні:** Кишковопорожнинні мають спеціалізовані клітини, відомі як колишні, які використовуються для захоплення їжі та захисту. Вони мають китовидні структури, які допомагають в захопленні дрібної здобичі.

2. **Дводольна симетрія:** Більшість кишковопорожнинних мають двобічну симетрію, що означає, що їхні тіла можна поділити на дві майже ідентичні половини вздовж центральної осі.

3. **Кишкова порожнина:** Вони мають одну велику кишкову порожнину, в якій розташована головна система травлення і розподілу живильних речовин.

4. **Один шар клітин:** Тіла кишковопорожнинних складаються з одного шару клітин, відомого як епідерміс, який вкриває зовнішню поверхню та внутрішню поверхню кишкової порожнини.

5. **Стикоподібні споживачі:** Більшість кишковопорожнинних є стикоподібними організмами, що живляться дрібною здобиччю, такою як планктон та дрібні риби.

6. **Постійна регенерація:** Кишковопорожнинні відзначаються високою здатністю до регенерації, що означає, що вони можуть відновлювати втрачені частини свого тіла.

Представниками цієї групи є гідри, корали, медузи та морські анемони. Гідри - це одна з родин кишковопорожнинних і мають форму трубоподібних тварин зі столітньою симетрією. Вони живуть в прісних водоймах і воліють місця з повільним рухом води. Гідри також відомі своєю здатністю до асексуального розмноження та регенерації.

Dmutro17: спасиба
Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: vn123227052012
Предмет: Українська мова, автор: dn9d7jdbwm
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА НЕ С ИНТЕРНЕТА!!!!Був туманний ранок, над будинками висіла сіро-коричнева пелена. Мій компаньйон перебував у найкращому гуморі, без угаву говорив про кремонські скрипки та різницю між скрипками Страдіварі й Аматі. Я мовчав, бо похмура погода та сумна справа неабияк мене пригнічували.
— Ви наче й не дуже думаєте про роботу, яку взяли на себе, — не витримав я.
— Я ще не маю фактів, — відповів він. — А теоретизувати, не знаючи всіх обставин справи, — величезна помилка. Це впливає на безпомилковість висновків.
— Скоро Ви матимете факти, — мовив я. — Ось Брікстон-роуд, а це — той будинок.
— Правильно. Стій, кучере, стій!
Ми не доїхали до будинку ярдів сто, але за наполяганням Холмса решту шляху пройшли пішки.
Будинок № 3 по Лорістон-гарденс мав лиховісний і загрозливий вигляд. Це був один із чотирьох будинків, що стояли поряд, трохи відступивши від проїжджої частини вулиці; у двох із них хтось жив, ще два стояли порожніми. Останні світили трьома рядами сумних і понурих вікон, але за шибками, наче більма, де-не-де виднілися оголошення: «Здамо в найми». Маленькі палісадники із чахлою рослинністю відокремлювали ці будинки від вулиці; кожний із них перетинала вузька, жовтуватого кольору доріжка. Уночі пройшов дощ, і все було мокре. Палісадник перед будинком №3 було обгороджено цегляним муром із дерев’яним парканчиком зверху; біля муру стояв дебелий констебль, оточений невеличким гуртом ґаволовів, які витягували шиї та напружували очі в марній надії хоча б мигцем побачити, що саме відбувається в палісаднику.
Мені здавалося, що Шерлок Холмс негайно побіжить у будинок і порине у вивчення таємничої події. Та такого в його намірах і близько не було. З безтурботним виглядом він неквапливо прогулявся туди й назад по бруківці, байдужим поглядом ковзаючи по небу, по землі, по будинках навпроти й по дерев’яному парканчику. Повільно пройшовши до будинку доріжкою, він пильно дивився на землю. Двічі зупинявся, й один раз я побачив, як він усміхнувся та задоволено щось вигукнув. На мокрій глиняній доріжці було чимало слідів, адже полісмени багато по ній попоходили, і я не уявляв собі, як може мій компаньйон сподіватися щось на ній прочитати. Проте я вже мав докази його дивовижної спостережливості й був переконаний, що він побачить багато такого, що сховано від мене за сімома печатками.
Біля дверей будинку нас зустрів високий на зріст, із блідим обличчям і волоссям кольору соломи чоловік; кинувшись нам назустріч, він гаряче потиснув руку Холмсові.
— Як добре, що ви приїхали, — сказав він, — я залишив усе так, як було, ніхто нічого не чіпав (За А. Конаном Дойлом).

1) Визначте тему й головну думку тексту.
2) Поясніть лексичне значення виділених слів.
Предмет: Математика, автор: kgsjjsbs