Предмет: Литература, автор: simslera1

Багато століть точиться дискусія про справжнє призначення мистецтва: мистецтво заради мистецтва; заради повчання чи розваги; мистецтво як відображення дійсності. А ви як вважаєте? Поділіться своїми думками

Ответы

Автор ответа: tvlg2375
1

Ответ:

1. **Мистецтво заради мистецтва**: Цей підхід вважає мистецтво самодостатнім і незалежним від будь-якого корисного призначення. Зацікавленість візуальною, звуковою або текстовою естетикою може бути основною метою.

2. **Мистецтво заради повчання чи розваги**: Деякі вважають, що мистецтво має вчити, надихати або навіть розважати глядачів або читачів. Мистецтво може використовуватися для висловлення ідей, розширення свідомості або підвищення настрою.

3. **Мистецтво як відображення дійсності**: Інші вважають, що мистецтво повинно відображати суспільні, культурні або особисті аспекти дійсності. Вони вбачають у мистецтві засіб комунікації, який може відобразити або коментувати світ навколо нас.

Зазначені підходи не є взаємовиключними, і вони можуть співіснувати у різних виданнях мистецтва. Призначення мистецтва може бути індивідуальним для кожного митця та сприйматися різними людьми по-різному, що робить мистецтво таким багатогранним і цікавим.

Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: veronicamashutaa
Предмет: Математика, автор: acknovi
Предмет: Литература, автор: Roma4444777
Лейли и Меджнун ВСТУПЛЕНИЯ
НАПИШИТЕ ЭССЕ О ЧЕМ ГОВОРИТ АВТОР В ЭТОМ ОТРЫВКЕ, О ЧЕМ СОЖАЛЕЕТ, ЧТР ВОСХВАЛЯЕТ И К ЧЕМУ ПРИЗЫВАЕТ

В наш век не взыскан почестью поэт. Поэзия давно сошла на нет.
Так безнадёжно пала до конца.
Что люди презирают речь певца.
Хоть захлебнись я в собственной крови, Вдохни огонь в речения свои...
Как яхонты, нанизывай на нить
Всё, чем возможно слух людской пленить.
Всё тщетно! Им и обернуться лень.
Для них рубин и аметист - кремень. Заглох Багдад и, погружённый в тьму,
Не внемлет из поэтов никому.
Я не могу назвать такой страны.
Где с песней люди были бы дружны.
Вот Индия, вот Руми, вот Ширван, -
Иран, Ирак, и Шам, и Хорасан, -
Ни одного поэта на земле.
А был бы, не укрылся б он во мгле! Горел бы он в темнейшей из ночей
Всем ликованьем солнечных лучей. Блистал бы он из всех земных глубин, Как самоцвет, как дорогой рубин.
Но близок час, благоприятный мне Поэзия подымется в цене.
Как мне ужиться с веком, не пойму.
Я страшно одинок. Я чужд всему, Унижен, обесславлен, заклеймён,
Лишен нарядных прозвищ и имён.
Но возвеличу звание своё!
Пусть песнь больна, я вылечу её!..