Предмет: Физика, автор: aesthetic46

За допомогу даю 30 балів.
Визначіть за показниками на рисунку графіком проекцію швидкості руху тіла в кінці п'ятої секунди
А. 6 м/c
Б. 8 м/c
В. 10 м/c
Г. 12 м/с

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Cohendd

В начале наблюдения при t=0 тело покоилось. Его скорость=0.

--------

В конце первой секунды при t=1 c проекция скорости была vx(1)=2 м/с.

--------

В конце пятой секунды при t=5 c vx(5)=10 м/с.

Ответ: 10 м/с.

____________________

На оси времени t по горизонтали находим нужное время. Например 3 с. Проводим прямую вверх до пересечения с графиком. Потом идём влево до пересечения с осью скоростей Vx. Видим, что проекция скорости на ось координат 6 м/с. Так с любым значением времени.

aesthetic46: Дуже дякую Вам за допомогу!)

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: История, автор: igortsiutsiak

«Король і прелати – селяни своїх селян». «Без грошей у гóрод – сам собі ворог».

1 год назад

Предмет: История, автор: eortynem

Прочитайте джерело, узагальніть, про що в ньому йдеться; зʼясуйте, коли відбулися описані в ньому події. Визначте, як автор ставиться до подій, про які розповідає; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про ці події, зʼясуйте значення подій та явищ, про які Йдеться в джерелі. Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів.
3 «Київських спогадів» очевидця подій - відомого юриста й громадського діяча лексія Гольденвейзера: «То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних комісарів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших "завоювань революції", - скасування права
власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в Четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Загалом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих - у руках Центральної Ради, якатак само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, попри всі старання українців довести, що вони - ті самі більшовики, це змагання "хто лівіший" закінчилось не на їхню користь...
26 січня... Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів - від 15 до 26 січня.
Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звідти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки. Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спалахували пожежі, і це справляло моторошне враження. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив. 26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одержання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.
Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вони були вже в Києві... Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош та інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини на чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти першими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці. Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, щоб подивитися на заморських
гостей...
Вигляд вони мали обвітрений, зморений і виснажений.
Одягнені в суцільний сірий колір, із сірими
заплічниками, біля сірих візків і кухонь, німецькі полки справляли враження якогось каравану подорожніх.
Утім, наступного дня на Софійському майдані німецьке командування влаштувало доволі імпозантний парад, який, за словами присутніх, уже більшою мірою відповідав нашим уявленням про німецьку армію.
Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словами: "Ми наведемо лад". Було видрукувано прекрасний план міста німецькою мовою. На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецькими написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одразу було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто, наче павутинням,
обплутали телеграфними й телефонними дротами. »

1 год назад

Предмет: Физика, автор: alievaminara2178

пожалуйста Пожалуйста пожалуйста пожалуйста это очень важно для меня!!!