Юрій Андрухович "Пісня мандрівного спудея" аналіз
Ответы
Відповідь:
Автор: Юрій Андрухович.
Дата написання: 2013 рік.
Жанр: медитативна лірика.
Тема твору: Звертання поета до своїх дітей-віршів.
Ідея: Творчість для поета – не тільки здатність самовиражатись, але й можливість продовжувати своє існування на землі.
Римування: відсутнє, білий вірш.
Основна думка: вчить вірити в надію
“Пісня мандрівного спудея” художні засоби:
Звертання: Агов, мої маленькі чортенята!
Епітети: маленькі чортенята, невірні рими, прекрасні вірші, у вирі цілоденнім, на зелену прощу, тихі сльози, натхненний соловій.
Метафори: З-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій; до серця входять вірші; підслухані у вирі цілоденнім, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій.
Порівняння: вірші – прекрасні, наче крила голубів; гайда на площу, як на дно ріки; в поля, як на зелену прощу.
Ліричний герой твору “Пісня мандрівного спудея” – високоосвічена людина.
Андрухович у творі “Пісні мандрівного спудея” використовує такі фольклорні символи: явір, небо, соловей
Пояснення: