Законспектуйте П. Куліша
Ответы
Ответ:
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́шукраїнський письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.Народився
26 липня (7 серпня) 1819[1][2][3]
Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, УкраїнаАвтор «кулішівки» — першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення. Боровся проти «мужицького стилю» в народній літературі, вводив у свою мову церковнослов'янізми, російські та польські запозичення задля ефекту мелодійности та різнобарвности[8].
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[9], «одним із корифеїв нашої літератури»[10]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада».Пантелеймон навчався спочатку в місцевого дяка Андрія, пізніше у школі при церкві Св. Миколая, а згодом у Новгород-Сіверському повітовому училищі та Новгород-Сіверській гімназії.
З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. П. Куліш особисто познайомився і заприятелював з М. Максимовичем. Професор заохочував здібного студента до літератури, до збирання та дослідження фольклору. Мрія навчатися в університеті, що її плекав юнак із 1834 року, коли зробив першу невдалу спробу вступити до цього навчального закладу, обірвалася 1841 року. Куліш не мав документального свідоцтва про дворянське походження, хоча його батько й був із козацько-старшинського роду, а отже — й права навчатися в університеті. Кілька років слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті виявилися визначальними для його подальшої долі.
Куліш написав у той час «малоросійські оповідання» російською мовою — «О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став» і «О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зеленой неделе», а також повість із народних переказів «Огненный змей».